Дубенська ЦРБ

Дубенщина має давні літературно-видавничі традиції. Магнетична її земля притягувала сюди видатних людей, народжувала творчих геніїв, давала поштовх новим ідеям і сприяла виходу у світ різних філософсько-поетичних праць. У дубенських монастирях з’явились перші переклади з грецької - «Діоптра» о.Віталія з поетичними його додатками, полум’яні духовні послання Іова Желізо (пізніше названого Почаївським), полемічні твори Івана Вишенського, підручники Мелетія Смотрицького і Дубенське Четвероєвангеліє... Ця благодатна земля дала світові родоначальника «української школи в польській поезії» Антонія Мальчевського, дитячі роки якого пройшли у с.Княгинин Дубенського району, і автора невольничої поезії 30-х років минулого століття Василя Галету із с.Кривухи, і публіциста Миколу Сивіцького із х.Заболоття біля Підлужжя. Вона окрилила поета Валер’яна Поліщука, який навчався у двокласному училищі с.Мирогощі, драматурга, поета, режисера, видавця Авеніра Коломийця, котрий вчителював у селах Ситне і Малі Сади, а також сучасного літературознавця, поета, прозаїка і критика Ярослава Мельника зі Смиги, письменника Миколу Пшеничного з с.Мирогоща, поета, пісняра, різьбяра, художника Миколу Тимчака, який вчителював у с.Мокре, поета, прозаїка, композитора Олександра Матвійчука зі Здовбиці, дубенських поетес Ярославу Савчук і Ярину Галицьку, прозаїка, видавця Сергія Рачинця із с.Іваннє, поета й художника Богдана Бардецького, авторки книг для дітей Тетяни Собецької зі смт. Смиги, прозаїка-публіциста із с.Великі Загорці Миколу Денисюка та багатьох-багатьох інших. Джерельна волинська земля народжує нових Світочів Українського Духу, гартує нові творчі характери, формує нових митців художнього слова. Віримо в їхню непогасну зорю і високе покликання – служити рідному народові.

відповідальний секретар Дубенської організації Національної Спілки письменників України

Бардецький Богдан Петрович народився 29 лютого 1960 року в смт. Хоросткові, що на Тернопіллі. В 1982 році закінчив художньо-графічний факультет Одеського педінституту ім. Ушинського, і з тих пір — викладач у Дубенському педколеджі. З 1982 по 1984 роки служив у Збройних Силах

Бардецький Б. По секрету, на вухо: Вірші для дітей. – Дубно: Край, 1994. – 12с.

Бардецький Б. Чорна блискавка: Поезії. – Дубно, Наш край, 1992. – 16 с.

Бардецький Б. Далеко там на місячних полях: [Вірш ] // Вісн. Дубенщини. – 2001. – 8 черв.

Бардецький Б. Сонет: [Вірш ] // Вісн. Дубенщини. – 2001. –13 січ.

Петро Степанович Вишневський народився 21 червня 1928 у Дубні в родині військового. У 1956 році закінчив Кременецький педагогічний інститут. Школі віддав тридцять вісім років, викладав українську мову і літературу в Гусятинському районі Тернопільської області, у селі Варковичах Дубенського району, у середніх школах №№ 3,1 міста Дубна, працював завучем з виховної роботи.

У травні 1988 року вийшов на пенсію. Перебуваючи на заслуженому відпочинку, всього себе, всі знання і вміння віддавав громадській роботі. Був чудовим лектором, талановитим художником, активним дописувачем багатьох газет, співголовою і членом правління Дубенської організації товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. П. С. Вишневський - лауреат просвітянської премії імені Грицька Чубая. У його творчій спадщині цікаві статті, історичні розвідки, краєзнавчі матеріали.

Помер Петро Степанович Вишневський 7 вересня 1999 року.

Вишневський П. Чужа дорога – не до Бога: З історії укр. Церкви. – Львів–Дубно, 2000. – 108 с.

Лєбєдєв О. Вчив не тільки дітей, а й дорослих:[ П. Вишневський]// Вісник Дубенщини. - 2002. – 8 лют .

Швед І. Понад усе любив Україну: [Про П.С.Вишневського]// Вісник Дубенщини. - 2002.- 8 лют .

Матвійчик О. Незабутні зустрічі:[ П. Вишневський]// Вісник Дубенщини. - 2002. – 4 січ.

Вишневська Р.Слово про вчителя:[ П.С. Вишневський]// Скриня.- 2001.-22 лист.

Гелетій Я. Духовності глибоке джерело:[ Книга П. Вишневського «Чужа дорога не до Бога»] // Скриня. – 2001.- 18 жовт.

Захаров В. Всі ми у нього вчилися:[ П.С. Вишневський]// Вісник Дубенщини. - 2001 –7 груд.

Поповнюється іменний фонд:[Презентація книги П. Вишневського «Чужа дорога не до Бога»]// Дзеркало плюс.-2001.- 20 верес.

Спогади про Петра Вишневського// Скриня. - 2001.-15 берез.

Все життя – урок…:[ Про Петра Вишневського]// Дзеркало.-1999.-15 лип.

Горить свічка пам»яті:[ Про Петра Вишневського]// Скриня.- 1999.-21 жовт.

Ярина Галицька

«А я навчилась розуміти вітер,

Пташиний спів і мову пелюсток,

Строкатий світ навчилася любити

Від бадилини до зірок».

Ярина Галицька (Пожар-Козловська Ірина Адамівна) народилася 25 лютого 1951 року в с.Паньківці на Підкаменеччині Львівської області. В 1958 році батьки переїхали у м.Дубно. Після закінчення Дубенської середньої школи №8 вступила на акушерське відділення Дубенського медичного училища, яке успішно закінчила в 1972 році. З того часу працювала в Дубенській лікарні матері і дитини. За сумлінну працю нагороджена похвальними листами. Двічі здобувала звання «Краща за професією». Була однією з активістів місцевого літоб'єднання «Дубен». Часто виступала в пресі зі статтями на теми духовності. Авторка численних поезій та оповідань на космогонічні сюжети. Часто її можна було бачити і серед молоді, дорослих, школярів, де поетеса старанно засівала ниву «розумного, доброго, вічного».

Галицька Я. Три ключі: Поезії. – Львів-Дубно: Джерело, 2004. – 83 с.

Козловська І.Я – хризантема: Лірика. – Дубно, 1991. – 28 с.

Козловська І. Дощ золотий... : [Вірш] // Вісн. Дубенщини. – 2001. – 8 черв.

Галицька Я. З нових поезій // Вісн. Дубенщини. – 2003. – 9 жовт.

Ярина Галицька: Вірші//Український вісник: альманах. – Львів – Дубно.-2004.

Галицька Я. Земне і небесне : [Оповідання]// Укр. вісник. – Львів – Респ. Комі- Дубно.-2005-2006.- с.129 – 132.

Галицька Я. Українцям : [Вірш] //За єдність.- Луцьк.-2006.- 48с.

Осіння Е. Моя любов мене переживе…[Рік пам»яті письменниці Я.Галицької]// Наше дзеркало .-2007.- 8 берез.-с.5

Бондарчук Г.А. Небесний отче, дякую за день: [Пам»яті письменниці Я.Галицької]//Наше дзеркало.-2006.-18.трав.-с.5

Колись літала, а тепер не вмію…[Пам»яті письменниці Я.Галицької]//Дзеркало плюс.-2006.- 9 берез.-с.7

Коник Т. Моя любов мене переживе: [Презентація книги Я.Галицької в ЦРБ] // Дзеркало плюс. – 2005. – 14 квіт.

Три ключі: [Презент. книги Ярини Галицької «Три ключі» в ЦРБ] // Вісн. Дубенщини. – 2005.- 14 квіт.

Пшенична Л. «Три ключі»: [Поетична збірка Ярини Галицької] // Вісн. Дубенщини. – 2005. – 3 лют.

Осіння Е. Душа ріку життя перепливає... [Про поетесу Ярину Галицьку] // Наше Дзеркало. – 2004. – 15 січ.

Народився в с. Великі Загорці Дубенського району Рівненської області у селянській родині. В семирічному віці фашисти вивезли до Німеччини, де знаходився в таборі Гельборн - аж до визволення англо-американськими військами. Повернувся додому восени 1945 р. А 1 вересня 1946 р. поступив до першого класу Загорецької н/середньої школи, після закінчення якої працював у місцевому колгоспі. В 1957-1958 рр. - на роботі в Красноярському краї на лісоповалі. Після повернення в рідне село - знову в колгоспі, водночас займаючись самоосвітою. У 1960 р. склав екстерном екзамени на атестат зрілості при Дубенській СШ № 3, а в 1962 р. закінчив Дубенське культосвітнє училище. Працював зав. бібліотекою в с. Стара Миколаївка Дубенського району. Коли переїхав на постійне проживання в Дубно - був ст. інспектором кадрів позавідомчої охорони, начальником постачання ЦРЛ, експедитором РСТ. Вийшовши на пенсію, був сторожем. Перші вірші опублікував у райгазеті "Дубенська правда" року 1954-го. Любить поезію і квіти, безпартійний.

Автор книжок: "Неампутовані болі", "Стежками дитинства", "Відлуння комети", "Світло Цефеї", "Вбивця поруч нас", "Ількова груша", "Весільний подарунок", "Щоб світити людям", та інших.

Денисюк М. Андрієва пісня: Бувальщини, поезії, пісні. – Дубно, 2004. – 32 с.

Денисюк М. Вбивця поруч нас: Бувальщини і небилиці. – Дубно: Край, 1995. – 15 с.

Денисюк М. Весільний подарунок: Бувальщини. – Дубно, 2000. – 34 с.

Денисюк М Відлуння комети: Бувальщини. – Дубно, 1994.- 16 с.

Денисюк М. Ількова груша: Бувальщини. – Дубно, 1998. – 16 с.

Денисюк М. Лісова русалка: Бувальщини. – Дубно,2005. – 32 с.

Денисюк М. Людські долі: Бувальщини. – Дубно,2007. – 32 с.

Денисюк М. Не ампутовані болі: Вірші. – Дубно,1992. – 32 с.

Денисюк М Про братів наших менших: Бувальщини. – Дубно: Просвіта, 2003. – 32 с.

Денисюк М. Стежками дитинства. – Дубно: Наш край, 1993. – 33 с.

Денисюк М. Щоб світити людям: розповіді про митців Дубенщини. – Дубно, 2001. – 32 с.

Денисюк М. Андрієва пісня: [Бувальщина] // Вісті Рівненщ. – 2004. – 3 верес.

Денисюк М. Історія двох зубів: [Бувальщина] // Дзеркало плюс. – 2004. – 13 трав.

Денисюк М. Лісова русалка: [Опов.] // Вісн. Дубенщини. – 2004. – 20 трав.

Денисюк М. Неоплакана могила: [Бувальщина] // Дзеркало плюс. – 2004. – 1 лип.

Денисюк М. Непрошені гості: [Вірш] // Дзеркало плюс. – 2004. – 1 лип.

Денисюк М. Одкровення діда Петра: [Бувальщина] // Дзеркало плюс. – 2004. – 6 трав.

Денисюк М. Стогне криниця: [Бувальщина] // Вісті Рівненщ. – 2005. – 22 квітн. – с.3.

Цундра О. Вшанували ювіляра:[70-літній ювілей М.Денисюку відзначили в рай. бібліотеці ]// Замок. - 2007.-6 вересня. - с.3

Пшеничний М. Болюча правда воскресає: [Про М.Денисюка] // Вісті Рівненщ. - 2005. - 22 квіт. – с.3.

Яноші В. Тернові стежки: [Микола Денисюк – автор бувальщин] // Скриня. – 2004. – 24 серпн.

Матвійчук Олександр

«Моєї пристрасті вогонь

Чи ж не палкіший від любові?

Душе моя, не охолонь

До ніжності лише у слові...»

Пройшов тернистий шлях босоногого пастушка, сільського школяра, а згодом слухача педшколи та музиканта військового оркестру. Випускник Рівненського музичного училища і педінституту, довголітній сіяч «розумного і вічного» в Чортківському педучилищі. Постійно у вирі життя: музикант і педагог, активний, об’єктивний рецензент матеріалів педагогічної і музичної тематики, принциповий публіцист. Автор декількох збірок віршів для дітей, музики Гімну міста Дубна (слова Миколи Тимчака), присвяченого 900-річчю міста Дубна. В 1997 році побував у Канаді, презентував українській громаді м.Торонто привезену з собою збірку «Павлусеві штанці». Далі автор дарує читачам нові збірки поезій, наповнені філософськими роздумами небайдужої до всього земного людини. Це не менторські повчання, а скоріше роздуми автора, який багато бачив і пережив у житті, досяг певних мистецьких вершин, однак вважає, що лише доторкнувся до музичних струн і поетичного слова.

Матвійчук О. Азалія цвіте…П"ять пісень для жіночого хору(тріо, квартету) на слова Людмили Литвинчук.- Рівне-Луцьк.-2005.-11с.

Матвійчук О. Абетка проста про селища і міста. – Дубно,1999.-35с.

Матвійчук О. Ave soІ! (Слава сонцю). – Дубно,1993. – 32 с.

Матвійчук О. Багряні пам’яті листки: [Вірші]. – Львів-Дубно: Джерело. – Дубен, 2002. – 60 с.

Матвійчук О. Жбурляй: Публіцистичний нарис. – Дубно, 1998. – 81с.

Віват, маестро! : [До 75-річчя від дня народження поета-композитора О.Матвійчука] // Вісн. Дубенщини. – 2005. – 7 лип. – с.7

Цимбалюк Є. Дубенчанин «підкинув» роботу для хорових колективів: [Ол. Матвійчук-вихід збірника хорових творів]// Вільне слово.- 2005.- 26 квіт.

Радуйтесь гори: [Нова збірка О. Матвійчука] // Вісн. Дубенщини.-2004.- 11 лист.

В обіймах Терпсіхори:[ Ол. Матвійчик]// Денисюк М.Щоб світити людям.-Дубно.-2001.- с.9-15

Матвійчук О. Між тіснотою думок: [Вірш] // Вісн. Дубенщини. – 2000. – 24 серп.

Матвійчук О. Якої долі ще я мав шукати?.. [Вірш] // Скриня. – 2000. – 5 жовт.

Пшенична Любов

«Я - та, що йде по струнах золотих,

Торкає в душах сонячне проміння.

Прости, о Боже, це святе невміння –

Сказати те, про що не кожен встиг...»

Народилась Любов Пшенична у селі Закриниччя на Житомирщині. З дитинства дівчинка була вразливою і романтичною. Її літературна стежина почалась ще у п"ятому класі, коли вчителька української мови запропонувала записатись до літературного гуртка. Перший її вірш був присвячений Т.Г. Шевченкові. Після закінчення школи вступила до Рівненського педінституту. Після закінчення працювала у дитячому садку, викладала історію світової культури та образотворче мистецтво у Дубенському педколеджі. Нині працює у Дубенському міському центрі соціальних служб для сімей, дітей та молоді. Проводить велику громадську роботу.

Відповідальний секретар Дубенської організації Національної Спілки письменників України. Є автором книжок "Чорногузики", "Босоніж по материнці", "Боря з Мухоморії" та ін. Її вірші розміщені у сучасній читанці "Біла хата", "Букварі", "Абетці" і по них українські діти вчаться читати, пізнавати світ, бо таке вже, напевно її покликання - ділитися світлом душі з людьми.

Пшенична Л. Боря з Мухоморії та його друзі: Казка.- Дубно: Наш Край, 1991. – 15с.

Пшенична Л. Босоніж по материнці: Поезії. -Рівне: Азалія, 1995.- 88с.

Пшенична Л. Весела абетка: Скоромовки. – Дубно: Незабудка, 1992. – 33с.

Пшенична Л. Вогник на калині: // Пшенична Л., Пшеничний М. Калиновий вогонь серед зими .- Львів-Республіка Комі-Дубно: Джерело-Дубен – Асоціація видавців, 2001.- с.5-56.

Пшенична Л. День народження сопілки: Поезії – К.: Молодь, 1989. -48с.

Пшенична Л. Дика лілея: Поезії. – Рівне: Азалія. – 2005. – 116с.

Пшенична Л. Дитейка: Календар.- Дубно: Наш край, 1991

Пшенична Л. Дівоча вежа: Поема-легенда. - Дубно: Скриня, 1999. – 5с.

Пшенична Л. Зайчикова читанка. – Рівне:Овід,2007. – 31 с.

Пшенична Л. Казка про зайчат. – Тернопіль,2007. – 16 с.

Пшенична Л. Калиновий дід: Казки. – Дубно, 2005. – 83с.

Пшенична Л. Картопляна історія: Казка.-Дубно: Наш край, 1991. – 14с.

Пшенична Л. Любавин дзвін: Поеми-легенди. - Львів -Республіка Комі - Дубно, 2003,-143с.

Пшенична Л. Микола Жулинський: Літературний портрет. – Рівне: Азалія, 2000. – 23 с.

Пшенична Л. Сонна лічилка: Буклет. -Дубно: Незабудка , 1991.

Пшенична Л. Храм у Мирогощі: Краєзнавчий нарис: Буклет.- Дубно: Наш край, 1992.

Пшенична Л. Чорногузки: Вірші, скоромовки для дітей.- К: Веселка , 1988-16 с.

Любов Пшенична – лауреат літературної премії ім. В.Поліщука // Погорина: Літ.-мист. альм. – Рівне: Азалія, 2003. – с.91.

Пшенична Л. В кімнаті вишивальниці. Скрипаль: [Вірші] // Вісн. Дубенщини.-2000.-21 верес.

Пшенична Л. Ворожка: Вірш.// Вісн. Дубенщини. - 2003.- 9 жовт.

Пшенична Л. До Вифлеєму: [Вірш] // Вісн. Дубенщини. - 2001.- 13 січ.

Пшенична Л. Дівоча вежа: Поема:[ До 900-річчя м.Дубна] // Вісн. Дубенщини. - 2000.- 14 січ.

Пшенична Л. Дубен-граде, мир твоєму дому!: [Вірш] //Скриня.- 2001.-18 січ.

Пшенична Л. Дума про Чеснохрестський монастир: [Вірш] // Вісн. Дубенщини. – 2002. – 20 верес.

Пшенична Л. Життя, як поле...: [Вірш] // Кур"єр подій. – 2002. – 2 трав.

Пшенична Л. З нових поезій // Вісн. Дубенщини. – 2005. – 23 черв.

Пшенична Л. Калиновий вогонь . Скрипка: [Вірші] // Вісті Рівненщ. – 2005. – 1 лип. – с.3

Пшенична Л. Мамо!: [Вірш] // Вісн. Дубенщини.- 2003.- 9 трав.

Пшенична Л. Порятунок. Біла троянда. Художниця: [Вірші] // Вісн. Дубенщини. – 2005. – 9 черв. – с.8.

Пшенична Л. Скрипаль. Різдво: [Вірш] // Вісті Рівненщ. – 2004. – 10 груд.

Пшенична Л. Йду з дощиком в грозу: [Збірка віршів ] // Погорина. – Рівне: Азалія, 2003. – с.115-116.

Пшенична Л. Казка про зайчат // Укр. вісн. – Львів-Республіка Комі-Дубно, 2002. – с.266-269.

Пшенична Л. Спочатку було слово...: [Вірші] // Вісн. Дубенщини. - 2002.-8 лист.

Пшенична Л. Та, що йде по струнах золотих: [ Вірш] // Вісті Рівненщ.-2003.- 15 січ.

Пшенична Л. Уже й весна, а сніг іще іде. : [ Вірш] // Вісн. Дубенщини.-2004.- 4 берез.

Пшенична Л. Усі ми тільки птахи перелітні: [ Вірш] // Вісн. Дубенщини. – 2001. – 8 черв.

Пшенична Л. Чолом тобі, сивочолий граде!: [Вірш] // Вісн. Дубенщини.-2000.- 28 серп.

Горицька В. Не вмію жити впівсили // Вільне слово. – 2005. – 19 лип. – с.8.

Кидрук І. Кожен вірш - це біль: "Калиновий вогонь серед зими" Любові та Миколи Пшеничних // Вісті Рівненщ.- 2002.-18 верес.

Прихилімося до чистого музично-поетичного джерельця: [Любов Пшенична – ювілярка] // Скриня. – 2005. – 23 черв . – с.5.

Рачинець С. Що з любові пророста... // Вісн. Дубенщини. – 2005. – 23 черв. – с.6.

Цимбалюк Є. У Дубні зацвіла «Дика лілея» Любові Пшеничної: [Ювілей нашої землячки] // Вільне слово. – 2005. – 12 лип. – с.7.

Шесталюк Ю. З любов»ю до Любові: [Ювілей Л.Пшеничної] // Вісн. Дубенщини. – 2005. – 7 лип. – с.7.

Ще одна лауреатка: [Присудження премії ім. В.Поліщука Л.Пшеничній] // Вісн. Дубенщини. – 2003. – 30 жовт.

Пшеничний Микола

«Я тих люблю, хто словом

не лукавить,

І хто, відкинувши жалі,

На герць зі злом стає не

задля слави,

А задля Правди на землі...»

Народився Пшеничний Микола Іванович 19 липня 1954 року в селі Молодаво Дубенського району на Рівненщині. З дитинства - наполегливий і незалежний. Випускник середньої школи №1 м. Дубна і філфаку Рівненського педінституту. Працював на будівництві, в редакціях обласних та районних газет, вчителював, директорував у школах, викладав у технікумі. Нині працює заввідділом науково-освітньої роботи Державного історико-культурного заповідника м. Дубна. Як засновник і головний редактор кількох дубенських видавництв, він благословив у світ більше сотні книжок українських та зарубіжних авторів. Автор кількох книг поезій і багатьох літературних досліджень, статей, публікацій. Лауреат Рівненської обласної премії імені Бориса Тена, Тувинської республіканської премії у галузі літератури й мистецтва, премії стипендії США (штат Нью-Джерсі).

Пшеничний М. Григорій Дем'янчук: Літературний портрет. - Рівне: Азалія, 2001. - 44 с.

Пшеничний М. Межа: Поема-фреска. - Львів: Каменяр, 1986.-42 с.

Пшеничний М. Осторога: Поезії. - К.: Рад. письменник, 1988. - 103 с.

Пшеничний М. Сьомий материк: Поезії. -К.: Молодь, 1982.-64 с.

Пшеничний М. Василь Стус і Дубенщина// Замок.-2008.-10січ.-с.3

Пшеничний М. Державна книгарня у Дубні за німців//Скриня.-2008.-17 січ.-с.7

Пшеничний М. Крути, Дубенщина й Улас Самчук:[До 90 – річчя героїки і трагедії]// Замок.-2008.-24 січ.-с.4

Пшеничний М. Рівно сорок років тому…/М.Пшеничний//замок: Обласна громадсько – політична газета. -Дубно, 2008.-№30/24.лип.-с.3

Пшеничний М. Дубенщина середньовічна у творчості поетів – земляків // Магдебурзькому праву в місті Дубні-500 років: Матер. Міжн. наук –теорет. конф. -Дубно. - 2007.-с.148-153.

Пшеничний М. Дві «ніобії», або перо золотої жар – птиці ( про історичну роль міста Дубно в долі поетеси Лесі Українки та прозаїка Модеста Левицького)// Погорина. - 2007.-№ 2-3.-с. 189-192.

Пшеничний М. Пилип Орлик, Дубно і Білорусь// Магдебурзькому праву в місті Дубні-500 років: Мат-ли Міжн. наук –теорет. конф. -Дубно.- 2007.-с.133-135

Пшеничний М. Вірші//Літературна Рівненщина. Антологія. - Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня»,2005.-с.402-414.

Пшеничний М. Ото уже й кінчаються гриби...[Вірш] // Вісн. Дубенщини. – 2004. – 1 лип.

Пшеничний М. Любіть Україну!: [Дослідницька стаття про вірш В.Сосюри] // Вісн. Дубенщини. – 2004. – 22 квіт.

Пшеничний М. Це недавнє давно: [Вірші] // Вісті Рівненщ. - 2004. - 6 лют.

Пшеничний М. Україна моя починалася з Канева: [Вірші] // Кур'єр подій. -2003.- 13 берез.

Пшеничний М. «Десь Молодаво є...», «Вічна топоніміка»: [Вірші] // Погорина: л-но мист. альманах. – Рівне: Азалія, 2002. – с.89

Пшеничний М. Чом, Україно, досі ти німа?.. [Вірші] // Вісн. Дубенщини. – 2001. – 20 лип.

Пшеничний М. Чорно-білий світ: [Вірші] // Пшенична Л., Пшеничний М. Калиновий вогонь серед зими. - Львів

Республіка Комі-Дубно : Джерело – Дубен - Асоціація видавців, 2001. -с. 57-99

Пшеничний М. Душа - це те, що возвиша...: [Вірші] // Вільне слово. - 2000. - 31 трав.

Пшеничний М. Мов дзеркало, що впало ненароком: [Вірші] // Вісті Рівнен¬щ. - 2000. - 21 черв.

Пшеничний М. Не люблю: [Вірш] // Вісн. Дубенщини. - 2000. - 23 верес.

Однокласники тяжко покарали автора п"єси…: [Письменник М.Пшеничний готує до друку книжку «Біль»]//Скриня.-2008.-19 черв. -с.8

Пащук І. «Душа» Миколи Пшеничного: [Нова книга дубенського письменника побачила світ]// Вільне слово.-2007.-28 серп.-с.7

Кожен вірш – це біль: [До ювілею М.Пшеничного] // Вісті Рівненщини. – 2004. - №66. – с.6.

Рачинець С. Микола Пшеничний: знаний і незнаний: [До 50-річчя з дня народження] // Скриня. – 2004. - № 29. – с.3.

Я дуже довго буду жити: [ До 50-річчя М.Пшеничного] // Вільне слово. – 2004. – 15 лип.

Кидрук І. Видавництво у портфелі... : [Микола і Любов Пшеничні] // Вісті Рівненщ. – 2002. – 5 черв.

Осіння Е. Світло душі: [Микола і Любов Пшеничні] // Наше дзеркало. – 2002. – 4 лип.

Чорний день, чорний слід: [Книга Миколи і Любові Пшеничних «Калиновий вогонь серед зими»] // Скриня. – 2002 . – 25 квіт.

Рачинець Сергій

«Вона таки розквітла у мені,

Ота любов, яку не розіп’яти,

Яку Господь дає нам день при дні

Аби жили ми праведно і свято...»

Рачинець Сергій Порфирович народився 1 січня 1948 року в с.Іваннє Дубенського району на Рівненщині в селянській родині. Закінчив СПТУ. Працював трактористом, та любов до літератури художнього слова покликала його до Київського держуніверситету ім. Шевченка, відкрила перед ним нові життєві перспективи. Він став професійним журналістом, у різних часописах почав друкувати свої вірші. Його поетична мова струнка, висока, зрозуміла, а тому легко проникає в душі, в серця багатьох людей. Після втрати зору пера не залишив. Автор поетичних книг «Запах вітру», « Світлиця голосу», « Пробудження» та ін.

Рачинець С. Благослови душу: Художньо – документальна повість.- Рівне: ППДМ, 2007.-187 с.

Рачинець С. Бог мене любить: Вірші для дітей. – Рівне, 1992. – 33с.

Рачинець С. Будую храм: Вибране. – Луцьк: Християнське життя, 1998. – 369с.

Рачинець С. Відхиляю завісу: Поезії.- Рівне, 2006.-86 с.

Рачинець С. Вовча яма: Повість.- Луцьк: Християнське життя, 2002.-127 с.

Рачинець С. Дивна криниця: Вірші для дітей. – Рівне, 1995. – 32с.

Рачинець С. Думаю про вічне: Художньо – документальна повість.- Рівне: Каліграф, 2003.-128 с.

Рачинець С. Запах вітру. Вірші. – Львів:Каменяр,1987

Рачинець С. Неопалима любов: Вірші та оповідання. – Рівне: Каліграф, 1999. – 108с.

Рачинець С. Обличчям до сонця: Поезії. – Луцьк: Надстир’я, 1995. – 64с.

Рачинець С. Пізній дощ: Поезії. – Львів: Каменяр, 1993. – 39с.

Рачинець С. Пілігрим: Поезії. – Рівне, 1992. – 88с.

Рачинець С. Світлиця голосу: Поезії. – Львів: Каменяр, 1991. – 47с.

Рачинець С. Храм любові: Вибрані поезії. – Луцьк: Християнське життя, 2007.-384 с.

Рачинець С. Час одкровення: Поезії.- Сіетл: Джерело, 2005.-64 с.

Рачинець С. Навіщо нам слова?...: [Вірш]// Вісник Дубенщини.-2005.-13 жовт.-с.6

Рачинець С. Із нової книги: [Вірші ] // Вісн. Дубенщини. – 2001. – 8 черв.

До США Рачинця супроводжувала Руслана!: [Дубенський письменник С. Рачинець відвідавСША]//Скриня.-2008.-1 трав.-с.4

Дубенському поету аплодує світ: інтерв’ю //Розм.. П. Березовський: [С. Рачинцю виповнилось 60 років]//Скриня.-2008.-3 січ.-с.4

Яноші В. Рачинець і його поезія відкрили Америку: [Письменник С. Рачинець]// Вільне слово.-2007.-27 лют.-с.6

Невтомлене перо Сергія Рачинця // ВІК. – 2003. – 14 серп.

Письменнику – 55. // Вісті і коментарі. – 2003. – 9 січ .

Савчук Ярослава

«Якби не жінкою – тополею б я стала...»

Дзвінке ім'я цієї жінки увібрало в себе і відлуння визвольної боротьби (обоє материних братів були причетні до УПА) в с. Гориславичах Старосамбірського району на Львівщині, де й народилась Ярослава в 1949 році, і кам"яну музику Львова, де навчалась в середніх школах №7 та № 11, а пізніше і політехнічному інституті, і літературні студії акторів театру ім.. Заньковецької, і невтомну працю над словом, і спілкування з добрими людьми та юнню ( нині вона викладач в Мирогощанському коледжі), і світлу надію, що народу нашому справді таланить, і що воля й доля його будуть благословенними.

Пристрасть і ніжність відчутні в поезіях, життєва філософія та просвітленість.

Савчук Я. Життя клавіатура: Лірика. – Львів-Дубно: «Джерело» - «Дубен», 2003. – 111с.

Савчук Я. Яблука долі: Поезії. – Львів-Дубно, 1999. – 79с.

Савчук Я. Травничок для діточок :[Вірші]//Український вісник. – Львів - Респ. Комі-Дубно, 2005-2006.-с.150-156

Життя клавіатура: З нової збірки поезій Ярослави Савчук // Український вісник. – Львів-Республіка Комі- Дубно, 2002. – с.91-94

Савчук Я. Б’ється небо об холодне скло очей... [ Вірш] // Вісн. Дубенщини. – 2001. – 8 черв.

Савчук Я. На стежках – розтоптані листочки: [ Вірші ] // Вісн. Дубенщини. – 2001. – 31 серп.

Савчук Я. Торкалася до каменя щокою. Зійди до мене світлом, моя муко: [Вірші] // Дзеркало. - 2000. – 3 лют.

Життя клавіатура: [Презентація книги Я.Савчук в рай. бібліотеці] // Вісн. Дубенщини. – 2004. – 11 берез.

Савич І. Коротке слово про доспілі яблука: [Рец. на книгу Я.Савчук «Яблука долі»] // Кур»єр подій. – 2000. – 9 лист.

Собецька Тетяна

«В Країні Дитинства

Буваю щоднини

Які то прекрасні,

Бентежні хвилини!

Я дуже щаслива,

Що поруч— малята,

Країна Дитинства

Так ними багата !..»

Понад 20 років Тетяна Дмитрівна щоранку поспішає в дивну Країну Дитинства, де її зустрічають допитливі, щирі малята. Адже працює вона вихователем у дитячому садку «Сонечко» і є справжнім майстром своєї справи, постійно вдосконалює кваліфікацію, невтомно шукає ефективні методи і форми роботи, збагачує свій педагогічний арсенал здобутками колег і ділиться власним досвідом. А він у неї чималий, адже володіє вихователь талантом поетичного слова, і дошкільнята відгукуються ніжними маленькими серцями на цю ненав'язливу мову, лагідне поетичне слово, бо по природі своїй вони ближчі до оточуючого, аніж дорослі.

Собецька Т. Абетка. Біля броду бобренята. – Рівне,2007. – 16 с.

Собецька Т. Абетка: Вірші. – Кам’нець-Подільський, 2004. – 12с.

Собецька Т. Країна дитинства. – Дубно, 1996. – 12с.

Микола Михайлович Тимчак народився 1 березня 1956 року в селі Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області. Закінчив середню школу №8 міста Тернополя. Після філфаку Рівненського педагогічного інституту працював учителем української мови і літератури у Дубенському районі на Рівненщині, заввідділом Дубровицької районної газети, вихователем і викладачем Дубенського культосвітнього училища, заступником голови Дубенської районної державної адміністрації. Обирався депутатом місцевої та обласної Рад народних депутатів. Нині на творчій роботі. Член Національної Спілки письменників України, поет, художник, скульптор, автор і виконавець пісень. Лауреат обласної літературної премії імені Валер'яна Поліщука та республіканської премії в галузі літератури й мистецтва імені Миколи Островського. Його твори перекладалися японською, болгарською, білоруською, тувинською, російською та іншими мовами. Він учасник першого фестивалю «Червона рута», української авторської пісні та співаної поезії фестивалю «Оберіг-89», учасник XIII всесоюзного фестивалю молодих поетів у місті Владивостоці, після якого був рекомендований керівництвом фестивалю до вступу у Спілку письменників СРСР ще до виходу першої книжки поезій «Співаниця», брав участь у міжнародному фестивалі української поезії «Золотий гомін», Всесвітньому форумі українців 1992 року.

Микола Тимчак: Корот. бібліограф. довідник. – Дубно, 1996. – 16с.

Тимчак М. Бавило: Вірші/ Ред.. М. Береза. -Рівне: Овід, 2006.-28 с.

Тимчак М. Сніги: [Поезії] . – Львів-Дубно, 2004. – 94с.

Тимчак М. Співаниця: поезії. – К.: Рад. письменник, 1987. – 86с.

Тимчак М. Хижі очі серед ночі: Бувальщина// Скриня.-2007.-18 жовт.- с. 8

Тимчак М. Полин: Оповідання// Погори на: літ.-краєзнавчий журнал Рівненщини.-2006.-с.54-56

Тимчак М. Вірші // Літературна Рівненщина.Антологія.- Рівне: ВАТ Рівненська друкарня, 2005.-с. 464- 479.

Осіння Е. "Сніги" Миколи Тимчака: [ Презентація книги в рай. б-ці] // Наше Дзеркало. – 2005. – 17 берез.

Тимчак М. Зустріч у Корці. Затята: [Вірші] // Скриня. – 2004. – 11 берез.

Войнарович А.Тимчакове «Бавило»- дітям: [Вийшла дитяча книжка М. Тимчака «Бавило»]//Вісті Рівненщини.-2007.-20 квіт.-с.6

Тимчук А. Самобутній талант Миколи Тимчака: М. Тимчак –член Нац. Спілки письменників// Замок. - 2007.-5 липн.-с.9

Пшенична Л., Шевчук Л.Чи ж Сибірові тобі? Сибірові?!!: [Ювілейний вечір М. Тимчака - письменника]//Вісник Дубенщини.-2006.-30 берез.-с.2

Пшеничний М. Тризубом Володимира, поглядом Кобзаря: [Про збірку М. Тимчака "Сніги"]// Погори на: літ. - краєз. журнал Рівненщ.-2006.-с136-137

Цимбалюк Є. Глибокі "Сніги" Миколи Тимчака: [ Книга М.Тимчака "Сніги"] // Вільне слово. – 2005. – 12 квіт.

Літературна Дубенщина