Ганна Бабич
У 2009 році виповнилося б сто років унікальній вишивальниці Ганні Бабич із села Верба Дубенського району. Втім, не Україна, а Польща відзначила її званням заслуженого діяча культури. Її роботи прикрашають музеї Великобританії, США, Польщі, Росії. На жаль, майстриня не дожила до ювілею. Але земляки гідно вшанували пам’ять Ганни Бабич: провели творчий вечір, відкрили меморіальну дошку на хатині, де вона мешкала, та виставку її робіт у Державному історико- культурному заповіднику Дубна. На виставці є й полотна Леокадії Загальської — доньки Ганни Бабич. ...Коли Західна Україна перебувала під Польщею, а польською державою правив Пілсудський, Ганна Миколаївна вирішила на подяку йому (за підтримку Симона Петлюри) вишити портрет. Днями і ночами сиділа 24-річна дівчина за роботою, вдавалася до найтоншої делікатності, щоб обличчя було як живе. Портрет вдався на славу. Майстриня хотіла сама подарувати картину Пілсудському, і з групою дубенчан вирушила до Варшави. Пілсудський не зміг прийняти волинян — хворів. А пізніше виставив картину на показ у Варшавському музеї. У 1938 році Г. Бабич створила вишиваний образ англійської королеви. Хотіла відіслати портрет королеві, а взамін отримати якийсь гріш на прожиток, бо сім’я жила бідно, на руках у Ганни було троє малих діток. Надіслала й отримала таку відповідь: «Мадам, вельми дякуємо за повагу до її величності королеви, але, на жаль, цю картину, хоч і вельми привабливу, у ролі презенту не можемо прийняти, бо її величність королева презентів від незнайомих людей не приймає. Отож відсилаємо картину у галерею Кракова». На жаль, цей портрет, як і Пілсудського, загубився у вирі війни. — Нині у домашній колекції збереглося чотири десятки картин, вишитих мамою, — розповідає Леокадія Загальська, — є й кілька зовсім ранніх робіт. А навчилася мама вишивці у Дубенському жіночому монастирі, куди її як сироту взяли на виховання і де черниця Яніна давала уроки вишивання косою гладдю. Здібності Ганнусі помітили, її віддали до Перемишля у монастирську школу із виготовлення культових речей для церкви. Потім вийшла заміж, жила в селі Верба, народила та виховала дітей. Їх у Ганни Бабич було восьмеро — і для кожного вистачало тепла та любові. На деякий час багатодітна мати навіть полишила голку з ниткою. А коли діти стали на ноги, ніби відкрилося друге дихання — вона знову створює картину за картиною. — А вже біля неї навчилася ремеслу і я, — продовжує Леокадія. — Наші картини почали брати на виставки. До нас навідувалися науковці, мистецтвознавці. Нами зацікавився закордон. Ми зрозуміли, що вишивання — вже не хобі, а спосіб життя. У нас з мамою — різна вишивальна метода, тому не було спільних авторських робіт. Коли мамі йшов дев’яностий рік, керівництво міста звернулося до неї з поважною пропозицією — до 900-річного ювілею Дубна вишити «золотом» прапор міста з гербом. Мама відповіла: «Я занедужала, вишивати зараз немає сил, але прапор неодмінно буде зроблений». Вона мала на увазі, що це зроблю я. Довелося старатися на повну силу. Вишивала по дванадцять годин на добу. Через два місяці роботу було завершено. Коли приїхали по знамено, мама вперше за час слабування встала з ліжка. Передаючи полотнище замовникам, сказала: «Виносьте прапор тільки у білих рукавичках, а я тепер впевнена, що у моєї справи є достойний нащадок». Нині ж до вишивки долучилась і моя донька... ...Помешкання Ганни Миколаївни Бабич, яка проживала в селі Верба Дубенського району на Рівненщині, вражає ряснотою сухих квітів, трав. Різноманітні композиції надають кімнаті своєрідного затишку. А може, ці букети нагадують літо, яке вже давно відцвіло? При допомозі незмінних супутників життя голки та різноманітних ниток вона переносить барви літа на полотно. Перша виставка робіт Ганни Миколаївни Бабич відбулась в 1931 році в м. Рівному. В цей же час її роботи виставляються на перших Львівських торгах. Постійно роботи Г.М.Бабич демонструвались на виставках в м. Дубно, Рівному, фестивалі української культури в Республіці Польша (серпень 1998 p.), фестивалі української культури в м. Львові (1998 p.), до Шевченківських днів на виставці в Будинку вчителя в м.Києві (1994). Останньою нагородою Г.М.Бабич в жовтні 1998 року була відзнака ''Заслужений діяч культури Республіки Польща '' Міністерства культури Варшави. Та не тільки в картинах залишилась Ганна Миколаївна. Талант і навички із молоком матері передались дочці майстрині Леокадії Михайлівні. Майстриню художньої вишивки Загальську Леокадію знають не тільки в Дубно, а й в усій Україні. Картини вишивальниці вважають надзвичайними по манері вишивки та підборі кольорів у нитках. Виставки відбувались і відбуваються і у близькому і далекому зарубіжжі: Польщі, Білорусі, Росії... Та найбільше знають і люблять твори вишивальниці у Дубні та Дубенському краї. Руки Леокадії Загальської вишили для Дубна герб, а виставки стали традиційними і очікуваними для шанувальників пані Леокадії. Незнищенні скарби народу, який уміє їх цінувати. Незнищенні душі відомих і невідомих майстрів. Нехай же всі хороші слова, які було сказано про Ганну Миколаївну Бабич та її доньку Загальську Леокадію Михайлівну, як і папське благословіння, обов'язково збудуться. Бо народ, котрий має такі таланти, невмирущий!Загальська Леокадія Михайлівна
Можна вишити світ, до якого ти трішечки звик.
Можна вишити вітер, і птаха сполоханий крик.
Мову квітів, дерев, лисенят у пожухлій траві,
Якщо голка – ворожка, й нитки, наче нерви, живі.
Якщо совісті жар зігріває тебе і … болить.
Якщо ти одержимо зупиняєш прекрасного мить.
Якщо вмієш побачити сонце у краплі роси.
Якщо душу очистить проминаюче світло краси.
Любов Пшенична
Майстриня художньої вишивки Загальська Леокадія Михайлівна 1944 року народження, українка ,освіта вища – Тернопільський державний педінститут. Загальська Леокадія Михайлівна є майстром художньої вишивки, жителька села Верба Дубенського району.
Майстриня займається художньою вишивкою картин. Картини вишивальниці вважають надзвичайними по манері вишивки та підборі кольорів у нитках. Виставки відбувалися і відбуваються і у близькому, і далекому зарубіжжі: Польщі, Білорусії, Чехії, Росії… Та найбільше знають і люблять твори вишивальниці у Дубні та Дубенському краї. Руки Леокадії Загальської вишили для Дубна герб, а виставки стали традиційними і очікуваними для шанувальників пані Леокадії.
Леокадія Михайлівна знавець своєї справи, приймає активну участь в громадському житті міста і району. Завжди енергійна , діяльна, закохана в мистецтво вишивки, наполеглива в досягненні мети, непримиренна до будь – якої фальші. До роботи відноситься добросовісно, всі свої знання та вміння віддає справі розвитку художнього мистецтва .
Управлінням культури Рівненської облдержадміністрації , управлінням культури і туризму Рівненського міськвиконкому Леокадії Загальській видано сертифікат « Кращий майстер народного мистецтва – 2005 року», майстер художньої вишивки, учасниця обласних та всеукраїнських виставок декоративно – вжиткового мистецтва.
Пані Загальська є не лише майстринею вишивки , а й хорошим організатором . Гурт колядників любительського об’єднання « Вишиванка», яким керує Леокадія Загальська в 2006 році отримали подяку за участь в заключному концерті кращих колективів колядників та щедрувальників району « Коляда дзвенить в серцях ».
За свій талант, професіоналізм, працьовитість, Леокадія Загальська неодноразово була нагороджена грамотами, дипломами , а саме:
Почесною грамотою за участь у форумі національних культур України. Грамотою за вагомий внесок у розвиток самодіяльного аматорського мистецтва , як керівник любительського об’єднання « Веселі бабусі ». Леокадія Загальська користується повагою та заслуженим авторитетом серед своїх товаришів та прихильників її творчості.
Мама – Бабич Ганна Миколаївна , народна вишивальниця, заслужений працівник культури Польщі. Вчитель хімії , біології. Леокадія натхнена маминим благословенням не символічно, а насправді підхопила у мами голку з рук і зовсім несподівано для самої себе стала вишивати роботи, якими милуються наші сучасники. Вона неодноразово зустрічається з молоддю навчальних закладів, на зустрічах розповідає про свою маму і зачаровує слухачів маминими і власними роботами. ПЕРСОНАЛЬНІ ВИСТАВКИ Роботи Леокадії Загальської було представлено:
1996р. - краєзнавчий музей в м. Рівне
1998р. - фестиваль культури м. Мронгово, Польща.
1998р. - Музей етнографії, м. Львів.
2002р. - м. Радивилів Рівненської області.
2002р. - с.Верба, Дубенського району, Рівненської області.
2002р. - с.Ситно, Радивилівський район , Рівненської області.
2003р. - середня школа с.Ситно Радивилівського району.
2004р. - м. Київ , фестиваль культури, творчий звіт Рівненщини.
2005р. - м. Дубно історико – краєзнавчий музей.
2005р. - м. Літомєжице, Чехія.
2006р. - краєзнавчий музей м.Березне.
2006р. - краєзнавчий музей м. Костопіль
2006р. - свято міста Дубно (серпень)
2006р. - м. Дубно , фольклорне свято (вересень)
2006р. - м.Соколов-Подляскі, Польща.
2007р. - м. Дубно , районний будинок культури, фольклорне свято (вересень).
2007р. - с. Верба, Дубенського району, Рівненської області.
2008р. - м. Дубно , районний будинок культури, фольклорне свято (вересень).
2009р. - м. Дубно , районний будинок культури, фольклорне свято (вересень).
Микола Петрович Дивак
У 1981 році закінчив середню школу с.Верба Дубенського району Рівненської області. У 1986 році з відзнакою закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю ''Радіотехніка''. У 1992 році йому присвоєно наукову ступінь кандитата технічних наук за результатами захисту десертації у Московському енергетичному інституті.Вчене звання доцента кафедри моделювання та оптимізації економічних систем і процесів присвоєно у 1996 році. Доктор технічних наук з 2002 року. Дисертацію захистив у спеціалізованій вченій раді Д 35.052.05 Національного університету ''Львівська політехніка''. Вчене звання професора кафедри комп'ютерних наук присвоєно у 2004 році. Стаж педагогічної роботи у вищих навчальних закладах освіти 3- 4 рівнів акредитації 13 років, в тому числі у даному навчальному закладі 13 років, з них, 11 років статичним працівником та 2 роки на умовах погодинної оплати під час перебування в докторантурі. Основні етапи педагогічної та науково-педадогічної діяльності у вищих навчальних закладахосвіти 3-4 рівнів акредитації: Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут на посадах інженер, інженер 2 категорії з 1986 року по 1989рік.Московський енергетичний інститут з грудня 1989 року- аспірант.Тернопільський інститут народного господарства: з липня 1992 року викладач кафедри інформаційно-вимірювальних систем управління, з жовтня 1992 року-старший викладач цієї ж кафедри, 4 липня 1994 року-доцент цієї кафедри, а з 11 липня 1994 року доцент кафедри моделювання та оптимізації економічних систем і процесів, з вересня 1999 року докторант Тетнопільської академії народного господаства, з серпня 2002 року-доцент кафедри комп'ютерних наук та тимчасово виконуючий обов'язки завідувача цієї ж кафедри, з липня 2003 року-завідувач кафедри комп'ютерних наук академії. З 2005 року-декант факультету комп'ютерних інформаційних технологій Тернопільського державного економічного університету. Дивак М.П. веде навчальні курси ''Системний аналіз та проектування комп'ютерних інформаційних систем'', ''Теорія систем і системний аналіз'', здійснює керівництво курсовими, дипломнини і магісторськими роботами. Здійснює керівництво підготовкою кандидатських дисептацій тпрьох аспірантів та здобувача. 8.Дивак Микола Петрович є головою, вченої ради факультету комп'ютерних інформаційних технологій, спеціалізованої вченої ради К58.082.02 із захисту кандидатських дисертацій спеціалізованої ради Д35.053.05. із захисту докторських дисертацій..Здійснював керівництво спільним Україно -Китайським проектом на тему ''Розробка теоретичних основ апаратного і програмного забезпечення для дослідження та моделювання широкого класу об'єктів методами аналізу інтервальних даних на базі дистрибутної вимірювально-керуючую мережі'' (номер державної реєстрації 0103U005903). Є керівником науково -дослідної роботи ''Розробка теоретичних засад, алгоретмічних систем на основі аналізу інтервальних даних (номер державної реєстрації 0101U002565),а також керівник Українсько-Румунського проекту. Сфери наукових інтересів Математичне моделювання статичних та динамічних систем, обчислювальні методи, паралельні та розподіленні обчислення, інтервальні обчислення, інтервальний аналіз даних, застосування вказаних методів для задач екологічного моніторінгу та створення розподілених систем. Наукова діяльність Опублікував більше 90 наукових праць, зокрема монографія (англійською мовою) у співавторстві, більше 40 праць в наукових журналах, отримав 4 патенти на винаходи. Член двох спеціалізованих рад по захисту докторських та кандидатських дисертацій, науковий керівник 4 аспірантів. Приймав участь більше ніж 20 міжнародних конференцій. Керівник трьох міжнародних науково-дослідних проектів.
