Дубенська центральна районна бібліотека
Залишити відгук Читати книгу
Бібліотека с.Софіївка
Публічно-шкільна бібліотека-філіал с. Софіївка знаходиться на території Вербської сільської ради. Бібліотека обслуговує 504 читачів, з них 88 – читачі-діти. Книжковий фонд становить 8401 примірників. Бібліотека–філіал с. Софіївка розташована в приміщенні клубу с. Софіївка. Пріоритетним напрямком в роботі бібліотеки є краєзнавство.
Легенда про походження назви села Софіївка
Софія була бідною дівчиною. Парубки залицялись до неї, але одружуватись з сиротою - все одно, що воду в ступі товкти: немає аніякого толку. Єдине, що у неї було, це роботящі руки і гарний садок посаджений ще дідом. Як приходила весна, то стара хата аж гарнішала, втопаючи у вишневім та яблуневім цвіту. Саме весною їхав коло Софіїної хати багатий Януш. Софія йому не могла не сподобатись. Почав Януш коло неї увиватись. Обіцяв, що заміж візьме. Але в панів так ведеться, що на язиці одне, а на ділах – друге. Як почула Софія, що у пана весілля через дві неділі, то перестала їсти і втратила сон. Одно що молилася і просила собі смерті. Товаришка її розповідала: впаде на коліна і благає: «Господи, нехай мене громом уб»є». І таки прийшла відповідь на сирітську молитву. В суботу, за день до Янушевого весілля, вона пішла в поле ворушити сіно. Де не взялась хмара, дощ линув як з відра. Блискавка, грім – і впала Софія в покоси. Ще якусь хвильку, кажуть жила, бо промовила: «Будь благословенний, Господь - заступник». По всіх селах пішла чутка про Софію - сироту, і село її іменем назвали.
Записано з вуст Бєлоус Софії Кузьмівни, 1915 р.н., жительки села Софіївка.
Ткачук Р., Ганжелюк Л. Села Дубенщини в народних легендах і переказах (до семантики топонімів).- Дубно, 2000.- 75 с.
