тека

Нотатки з історії с. Листвин

Перша згадка про Листвин датується 1583 роком, коли село належало до Дубенського замку князя Костянтина Острозького. «Спочатку село називалось Красний Яр, бо там добували красну глину. Потім Назване було Красне Яблуко, а вже пізніше Листвин. Є така легенда, що Листвин – старий сліпий дух, провідник лісавок, а його жінка – вірна помічниця Листвина.»

/ Із архіву Листвинської ЗОШ І-ІІ ступеня/

«Давним-давно схили поблизу села були вкриті дрімучими лісами. Коли надходила осінь і дерева скидали листя, вітер зносив його в яри та долини. Саме там були криївки для схову. Люди, які там ховалися, називалися листвинянами, а село Листвин»

/ Левченко Агафія,1905 р. н., с. Листвин/

Село розкинулось серед лісів та горбів, тут протікає річка Мочулинці /Мачулка, Мочулянка/. До Дубна 20 кілометрів. За кілометр від села, у напрямку до Мощаниці, збереглись вали і рови, старовинне городище висотою близько 37 метрів. В урочищі Церковщини є два кургани. Численні знахідки під час археологічних розкопок, які було розпочато в 1971 році Львівським державним університетом, відносяться до неоліту, римського періоду і раннього середньовіччя.

«…в селі Листвині ведуться розкопки старого городища, в результаті яких виявлено ряд житлових споруд, різноманітних знарядь і побутових виробів …Вони ще раз підтверджують про те, що листвинська земля зберегла в собі неоціненний матеріал для вивчення історії ремесел Київської Русі… Знайдені ювелірні вироби у різних частинах Листвинського городища переконують, що більшість з них не місцевого походження, а це в свою чергу свідчить, що місцеве населення підтримувало торговельні зв'язки не тільки з суміжними районами, але й з віддаленими від Листвина»

/Роман Чайка, керівник експедиції /

Місце для побудови городища, система оборонних споруд свідчать на досконале, як на той час, володіння прийомами фортифікації. Знахідки зброї та виробів зброярства свідчать про високий рівень військової справи в місті, яке існувало в Х –ХІ століттях.

За даними другої половини ХІХ ст. село мало 78 дворів і 327 жителів.

На місці старої, невідомо ким побудованої церкви, в 1877 році на кошти при хожан була споруджена дерев'яна Свято-Георгіївська церква з дзвіницею.

Листвинська парафія тривалий час була приписана до Малої Мощаниці, згодом стала самостійною, потім її обслуговував почергово із Білобережжям один священник,тепер вона знову самостійна.

У 1892 році с.Листвин отримав у володіння полковник Борис Костянтинович Воронін за битву на горі Афон та за відмінну службу царю та Батьківщині. Йому належало 600 десятин землі. Основними промисловими заняттями було гончарство, ковальство. Наймити працювали з раннього ранку до пізнього вечора, житлові умови були погані.

До 1901 року школи в с.Листвин не було. Учні ходили до школи в с.Мощаниця, навчалося 10 учнів. В 1902 році було відкрито школу в Листвині, де в 1913 році в трьох групах навчалося 40 учнів. Навчання проводилось лише зимою.Нова школа була побудована і введена в дію в 1934 році, в 1999 році закінчено будівництво ще одного приміщення школи. Приміщення розраховане приблизно на 150 учнів, зараз навчається 59 учнів.

В 1939 році в селі було створено колгосп.

Під час Великої Вітчизняної війни Листвин був окупований фашистами. Німці спалили майже все село, вивезли до Німеччини 70 жителів села, забрали всю худобу. В лютому 1944 року Листвин був визволений військами Радянської армії.

Зруйноване село потрохи відроджувалось.

На сьогодні Листвин належить до Княгининської сільської ради. В селі функціонує загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, ФАП, клуб, побудований у 1964 році, бібліотека. З районним та обласним центром – зручне транспортне сполучення.

В 2008 році в селі було 253 двори і 601 житель. На нинішній час в селі 10 вулиць: Туристична, Історична, Зелена, Червоноармійська, Тиха, Підвальна, Лісова, Польова, Садова, Гірська. До кожної вулиці та будинку підведений природний газ.