Історія села Квітневе

«У рідний край, росою вмитий, ведуть усі шляхи на світі!»

Бузок цвіте у рідному селі,

Так ніжно заглядаючи до хати, -

І спогади про радощі й жалі

Не можу вже від себе відігнати.

Щось кличе мене знову у садок,

Де сливи синьоокі дозрівали,

Де знала кожне дерево й куток,

Жоржини пишногруді зацвітали…

Село Квітневе. Рідний край. Воно неначе чарівний дзвін, звучить для кожного із нас. Кожен знає, що рідний край починається від батьківського порога, стежини, тополі стрункої біля хати, з барвінку, який ніжно стелиться в садочку. А ще він починається з прадавніх коренів нашого народу. Там, де стрімка Соча впадає до Швидківки, притоки Усті, на просторій низовині, змереженій невеличкими горбами, розкинулось старовинне село Квітневе. З півночі оточують село ліси, а зі сходу чудові ставки. Село розташоване поблизу залізниці Львів – Здолбунів. Попередня назва села Конюшки, яка проіснувала до 1967 року і була перейменована на Квітневе. Історія села сягає сивої давнини.Перші згадки про поселення Конюшки виринають з документів у 1444 року, де згадується прізвище власника села Конюського. Можливо, і тому село було назване Конюшки. В акті від 1458 року повідомляється, що пан Олехно Юркевич Чуска продає панові Дробишу Мжуровичу села Конюхи і Рапатів.

Ще село згадується в акті від 1463 року, в якому повідомляється, що острозький міщанин Дробиш Мжурович продає маєтки - Конюхи, Озеряни і Рапатів за 100 кіп грошей (на 1889 рік це дорівнювало 300 карбованців) князю Івану Васильовичу Острозькому. Полиставши сторінки історії, випливає акт 1564 року, який містить скаргу на Григорія Олександровича Хоткевича на конюхівських бояр княгині Беати Острозької, які чинили розбої і грабежі. Збереглося чимало документів XVI ст.., у яких село іменується Конюхи. Вже на початку XVIII ст. починає іменуватися Конюшки. У дарчій грамоті 1753 року Конюшки отримує князь Станіслав Любомирський. Переважна частина населення села займалася землеробством. Сіяли жито, пшеницю, овес, ячмінь, горох, а також вирощували льон. Величезні масиви, що були під вигонами в той час, давали змогу займатися скотарством. Розводили в Конюшках велику рогату худобу, дехто (особливо заможні люди) мав коня, а також були в господарстві вівці, кози і свійська птиця. Чинне місце займали в житті жителів села різні види ремесел. Зокрема, ткацтво, що давало змогу кожній родині мати просте полотно, рушники, рядна, скатертини.Серед майстрів-умільців була поширена швацька справа, ремесло чоботарів, теслярів, ковалів, пічників. У 1817 році село належить Мартинові та Йосифу Молодецьким. Пізніше, у 1889 році село було продане в казну.

За цими даними в селі нараховується 43 двори і 328 прихожан.

Історія села Квітневе, як і інших сіл, тісно пов’язана з духовним життям жителів села, тобто з історією розвитку церкви. Адже церква в селі, то було єдине місце, де люди духовно очищалися, набиралися сил. У 1789 році прихожани побудували в селі Конюшки церкву Святого Великомученика Дмитрія. Метричні книги в ній збереглися від 1801 року. Церкві належало майже 22 десятки землі, яку подарував поміщик Турно в 1789 році. За часів радянської влади, в 1963 році був закритий храм, лише під час перебудови (в кінці 80-х) він став діючим. Перейшов під юрисдикцію Української Православної Церкви Київського Патріархату. На подвір’ї біля церкви, стоять кам’яні хрести, це могили козаків. На жаль не достатньо відомостей про життя козаків на території села, проте як пам'ять про них є два пагорби, які й до сьогодні люди називають Козакові гори. В кінці XIXст. село мало 43 двори і 328 жителів. Парафіяни довгий час були приписані до Ульбарова. Під час окупації угорські війська стояли навпроти церкви, де був великий садок. Для кращого огляду місцевості військові вирізали всі дерева. Військові дії залишили сліди на будівлі церкви, а також було пошкоджено ікону Божої Матері. На початку ХХ століття у селі було два магазини: єврейська «лавка» та «лавка», яку тримав Прокопюк Олександр. Також в Конюшках жив чех Колаж, який мав свою кузню. У нього сільські жителі: Махней Ковальчук та Лазарчук Микола Вікторович навчалися ковальської справи.

Біля старого ставка був водяний млин. Сільська рада та бібліотека знаходилася у хаті Василя Коцюбинського. На території села було багато конюшень. Була у селі і польська школа, будувалася вона на кошти громади. Цеглу для будівництва возили з Рівного дерев’яними підводами. Відкрили школу в 1929 році, учні навчалися в школі чотири роки. В той час працював учителем Жук Олександр Олександрович, він сам навчав усіх дітей. Крім навчання Олександр Олександрович керував церковним хором та духовим оркестром. Організував хор, якому було присвоєно звання Народного. Їздив хор виступати в Жорнів, Мирогощу, Дубно, Рівне, а у 1937 році Народний хор зайняв перше місце у Кракові. Програма виступу складалася з восьми українських пісень, які на прохання глядачів виконували по два рази. Першою виконаною піснею, була пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» на слова Т. Г. Шевченка.
Пізніше у школі навчала дітей Біла Ольга Іванівна та Могилюк Антоніна Яківна. Дорога на село Ульбарів проходила через село, а нову дорогу побудували в 60-х роках. Не обминула нашого села й війна, багато горя і страждань зазнали люди. Коли наступали на село німці жителі Конюшок забирали коней і переховувалися в лісах. Декого німці вивезли в Германію. Коли німці відступали то підірвали два залізничних мости, «каланчу» (так місцеві жителі називали будівлю з гострим верхом та червоною черепицею, в якій знаходилася каса) та одну залізничну колію. Відновили колію тільки в 50-х роках. Після війни у село приїхав загін Родотрата збирати з жителів зерно. Їхали назад через Хомут, де їх вже чекала банда «Чаплі», яка обікрала та розстріляла майже всіх. Пізніше у село приїхав «карательний» загін, який спалив половину села. Керував цією операцією Бабенко Михайло Андрійович, якого потім поставили головою колгоспу. «Чаплю» впіймали та розстріляли учасники національно-визвольних змагань, він признався, що знищував українців («одних лише студентів вбив 280 чоловік, а простих людей і не рахував»). Після війни село було обкладене податками.

За рік від однієї сім’ї потрібно було здати державі:

- 250 літрів молока;

- 250 яєць;

- 30 кілограмів м’яса;

- грошей-позичок.

В 60-х роках головою колгоспу був Сухолейстер, який посприяв будівництву нового медпункту та магазину.

У 1980 році у селі була відкрита нова восьмирічна школа. Першим директором школи став Капітула Павло Андрійович. Дані 1998 року засвідчують, що в селі було 232 двори і 560 жителів.

Будинок культури в с. Квітневе

---

Виступ бандуриста

---

---

Історія УПА

Лицарі золотого тризуба

(учасники національно-визвольних змагань)

Історія України – це історія боротьби за існування проти чужеземного поневолення. Ця боротьба вимагала мільйони і мільйони жертв наших предків, людей відважних і цілеспрямованих, сильних духом і тілом, мучеників України, що вмирали від ворога або томилися по тюрмах загарбників в ім’я побудови незалежної держави. Славний Волинський край – Дубенщина, дала сотні Героїв, які проявили себе за незалежність України з польськими, московськими та німецькими окупантами. Вони вірно служили рідному народу і вели жертвенну боротьбу, і більшість із них загинула смертю Героїв України на полі Слави у боротьбі з ворогами. Пам’ятаймо про них. Нам є ким гордитися!

Жителі с. Квітневе, які були учасниками національно-визвольних змагань

Антонюк Микола ? (1920 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член формувань ОУН-УПА. Загинув у боротьбі з московськими окупантами.

Антонюк Олександр Миронович (1923 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член формувань ОУН-УПА. Загинув при загадкових обставинах.

Баранчик Михайло Єфремович (1908 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1939 рр. Націоналістичний діяч під час польської окупації, член ОУН. Доля невідома.

Борисюк Надія Данилівна (1920 р.н) Учасниця національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член формувань ОУН-УПА, зв’язкова. Не репресована.

Верейко Анатолій Миколайович (1925 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Співпрацював з членами формувань ОУН-УПА. З агинув у боротьбі з московськими окупантами в своєму селі.

Гусак Марія ? (1923 р.н) Учасниця національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член формувань ОУН-УПА. Не репресована.

Гусак Охрім Никодимович (1905 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1939 рр. Націоналістичний діяч під час польської окупації, член ОУН. Доля невідома.

Духній Валентина Максимівна (?) Учасниця національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член формувань ОУН-УПА. Не репресована.

Духній Василь Семенович (1912 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1941 рр. Націоналістичний діяч під час польської та московської окупації, член ОУН. Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті.

Духній Володимир Максимович (1926 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член формувань ОУН-УПА. Загинув у боротьбі з московськими окупантами.

Духній Микола Йонович (?) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член формувань ОУН-УПА. Загинув у боротьбі з московськими окупантамию

Духній Михайло Миронович (1910 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1939 рр. Націоналістичний діяч під час польської окупації, член ОУН. Доля невідома.

Євтодюк Микола ? (1919 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1941 рр. Націоналістичний діяч під час польської та московської окупації, член ОУН, пс. «Чорт». Загинув у боротьбі з московськими окупантами.

Квітка Ольга Антінівна (1926 р.н) Учасниця національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член формування ОУН-УПА. Засуджена московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті.

Костюк Олексій Макарович (1915 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті.

Коцюбинський Василь Михайлович (1913 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1941р. Націоналістичний діяч під час польської та московської окупацій. Член ОУН та формувань ОУН-УПА, пс. «Явір». Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті.

Кравець Андрій Оксентович (1914 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член формувань ОУН-УПА. Загинув у боротьбі з московськими окупантами поблизу села Нова Мощаниця Здолбунівського району на Рівненщині у 1944 році.

Кравець Андрій Панасович (1923 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті.

Кравець Андрій Якович (1926 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Не репресований.

Кравець Василь Минович (1918 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті.

Кравець Василь Якович (1922 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1941 рр. Націоналістичний діяч під час польської та московської окупацій. Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті.

Кравець Євген Степанович (?) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Не репресований.

Кравець Костянтин Васильович (?) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1944 рр. Націоналістичний діяч під час польської, московської та німецької окупацій. Член Формувань ОУН-УПА. Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті. Учасник ІІ світової війни у складі совєтскої армії.

Кравець Леонід Степанович (1923 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Загинув у боротьбі з московськими окупантами.

Кравець Микола Васильович (1915 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1955 рр. Націоналістичний діяч під час польської, московської та німецької окупацій. Член Формувань ОУН-УПА, станичний. Не репресований.

Кравець Микола Степанович (1917 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті.

Кравець Модест Степанович (?) Учасник національно-визвольних змагань 1918-1921 рр. у складі Армії УНР на чолі з С. Петлюрою. Не репресований.

Кравець Олександр Степанович (1921 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Загинув у боротьбі з московськими окупантами в селі Майдан Дубенського району на Рівненщині.

Кравець Панас Данилович (1896 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті і там загинув.

Кравець Харитон Іванович (1909 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1944 рр. Націоналістичний діяч під час польської, московської та німецької окупацій. Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті. Учасник ІІ світової війни у складі польської армії Сікоровського.

Кравець Яків Данилович (1898 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1918-1921 рр. у складі Армії УНР на чолі з С. Петлюрою. Націоналістичний діяч під час польської та московської окупацій. Загинув у боротьбі з московськими окупантами, заарештований в 1940 році і розстріляний у Дубенській тюрмі в 1941 році.

Марков Василь Семенович (?) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1941 рр. Націоналістичний діяч під час польської та московської окупацій. Не репресований.

Марков Микола Григорович (1925 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА, сотня «Мазепи». Не репресований.

Марков Микола Миронович (1922 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті і загинув у місті Спаськ (Казахстан).

Марков Никанор Кузьмович (1901 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1955 рр. Націоналістичний діяч під час польської та московської окупацій. Загинув у боротьбі з московськими окупантами, заарештований в 1940 році і розстріляний у Дубенській тюрмі в 1941 році.

Марков Олександр Никанорович (1925 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА, пс. «Саблюк». Не репресований.

Маркова Марія Мефодіївна (1926 р.н) Учасниця національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА, зв’язкова, пс. «Берізка». Вивезена московсько-комуністичним режимом на спец поселення до Сибіру.

Матвіїшин Анатолій Васильович (?) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Загинув при загадкових обставинах поблизу села.

Матвіїшин Василь Якович (1902 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1939 рр. Націоналістичний діяч під час польської окупації, член ОУН. Доля невідома.

Матвіїшин Василь Васильович (1920 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Загинув при загадкових обставинах.

Матвіїшин Віктор Васильович (1922 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Загинув при загадкових обставинах поблизу свого села.

Матвіїшин Купріян Мусійович (?) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1941 рр. Націоналістичний діяч під час польської та московської окупацій. Загинув у боротьбі з московськими окупантами, заарештований (імовірно в 1941 році) і пропав безвісти.

Матвіїшин Мефодій ? (1903 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті і там загинув.

Матвіїшин Микола Мефодійович (1923 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА, чотовий, відділ «Енея», сотня «Мазепи». Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті і там загинув.

Матвіїшин Микола Мусійович (1924 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті.

Могилюк Микола Михайлович (1924 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА, пс. «Чура». Не репресований.

Олексіюк Марія Степанівна (1921 р.н) Учасниця національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА, зв’язкова. Не репресована.

Олексіюк Надія Степанівна (1920 р.н) Учасниця національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА, зв’язкова. Не репресована.

Олексіюк Олексій Степанович (1923 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Загинув при загадкових обставинах.

Олексіюк Олександр Юхимович (1922 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1941 рр. Націоналістичний діяч під час польської та московської окупацій. Загинув у боротьбі з московськими окупантами, заарештований (імовірно в 1941 році) і пропав безвісти.

Олексіюк Сергій Степанович (1916 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА, пс. «Залізняк». Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті.

Панасик Арсен ? (1916 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1941 рр. Націоналістичний діяч під час польської та московської окупацій. Не репресований.

Смалійчук Петро Захарович (1922 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Загинув у боротьбі з московськими окупантами.

Смоленський Арсен Онисимович (1921 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА, пс. «Сокіл». Доля невідома.

Стребчук Василь Олексійович (1912 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1944 рр. Націоналістичний діяч під час польської та московської окупацій, член ОУН. Засуджений московсько-комуністичним режимом до сталінських концтаборів смерті.

Стребчук Василь Панасович (1902 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1944 рр. Націоналістичний діяч під час польської окупації, член ОУН. Загинув у боротьбі з московськими окупантами, заарештований в 1941 році і пропав безвісти.

Стребчук Данило Юхимович (1921 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА, пс. «Солома». Загинув при загадкових обставинах в 1947 році.

Стребчук Іван ? (?) Учасник національно-визвольних змагань 1918-1921 рр. у складі Армії УНР на чолі з С. Петлюрою. Не репресований.

Стребчук Леонід Васильович (1928 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА, керівник «юнацтва». Загинув у боротьбі з московськими окупантами, застрелився на хуторі поблизу свого села в 1944 році.

Стребчук Микола Іванович (1925 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА, господарчий. Загинув у боротьбі з московськими окупантами в своєму селі.

Стребчук Микола ? (?) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1944 рр. Націоналістичний діяч під час польської та московської окупацій. Загинув у боротьбі з московськими окупантами, заарештований ( імовірно в 1940 році) і пропав безвісти.

Стребчук Филимон Єфимович (1908 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1941 рр. Націоналістичний діяч під час польської та московської окупацій. Не репресований.

Тхор Іван Родіонович (1914 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1941 рр. Націоналістичний діяч під час польської та московської окупацій. Загинув у боротьбі з московськими окупантами, заарештований в 1941 році і пропав безвісти.

Шуманчук Іван Федорович (1925 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Пропав безвісти.

Шуманчук Павло Федорович (1915 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Співпрацював з членами Формувань ОУН-УПА. Загинув у боротьбі з московськими окупантами в своєму селі.

Яцюк Василь Тихонович (1916 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА, станичний, пс. «Мороз». Загинув при загадкових обставинах. Яцюк Галина Панасівна (1926 р.н) Учасниця національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Не репресована.

Яцюк Євгенія ? (1922 р.н) Учасниця національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Не репресована.

Яцюк Кирило Климович (1907 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1922-1939 рр. Націоналістичний діяч під час польської окупації. Член формувань ОУН-УПА. Не репресований.

Яцюк Микола Тихонович (1916 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Не репресований.

Яцюк Сергій Михайлович (1923 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Загинув у боротьбі з московськими окупантами в своєму селі.

? Олександр (Джейша) ? (1923 р.н) Учасник національно-визвольних змагань 1941-1955 рр. Член Формувань ОУН-УПА. Загинув у боротьбі з московськими окупантами.

Велика Вітчизняна війна

---

Ще спала затуманена земля,

А небо вже здригалося в злобі.

Ніхто не знав, не відав, звідкіля

Летить війна з хрестами на собі…

Скільки б часу не минуло після закінчення Великої Вітчизняної війни, не зітреться вона з пам’яті народної. Пам'ять про співвітчизників, які віддали життя за свободу і незалежність Батьківщини, з давніх-давен вважається святою в народі. Це пам'ять про людей, перед долею і мужністю яких з глибокою скорботою і вдячністю схиляють голови нащадки.

Український народ сприйняв гітлерівську агресію як загрозу своєму існуванню, тому одразу ж після вторгнення Німеччини на українську землю Друга світова війна ставала для нього визвольною, справедливою, вітчизняною. У цій війні мільйони людей захищали від іноземного поневолення власне життя, сім'ї, домівки, свою Вітчизну. Уже в перший день війни в області розпочалася мобілізація в армію, запис добровольців. Одночасно створювались винищувальні батальйони, які знешкоджували ворожих диверсантів. Вони діяли в Рівному, Дубно, Сарнах, Висоцьку, Володимирі, Клесові, Костополі, Здолбунові, Радивилові та інших містах. Дружини санітарок надавали першу медичну допомогу пораненим, виносили їх із поля бою. Окупована, проте нескорена, Рівненщина піднялася на смертний бій з фашистськими загарбниками. Окупанти зустріли скрізь не тільки озброєний опір партизанів, а й саботаж населення. Таким чином паралізовувались всі заходи загарбників.

Славну сторінку в історію боротьби за свободу і незалежність своєї Вітчизни вписали сини і дочки рідного краю. Однак не всім їм судилося святкувати перемогу. Вшанувати світлу пам'ять полеглих на полях битв, увічнити їх імена – наш священний синівський і громадянський обов’язок. Виявляючи глибоку шану до загиблих, прагнемо зробити все, щоб не втратити назавжди імена і долі наших односельчан, які не повернулися після війни до рідного дому:

Глівчук Василь Меркурійович, 1914 р. н , село Квітневе, українець. Мобілізований в 1944 році. Рядовий. Пропав безвісти в лютому 1945року.

Дікало Сергій Андрійович, 1909 р. н., село Квітневе, українець. Мобілізований в 1944 році. Рядовий. Загинув у бою в листопаді 1944 року. Похований у с. Ілюшино, Нестеровського р-ну, Калінінградської обл.., Росія.

Духній Леонтій Миронович, 1915 р. н., село Квітневе, українець. Мобілізований в 1944 році. Рядовий. Пропав безвісти в січні 1945 року.

Захарчук Григорій Олексійович, 1905 р. н., село Квітневе, українець. Мобілізований в 1944 році. Рядовий. Загинув у бою в листопаді 1944 року. Похований на Приєкульському військовому кладовищі, Лієпайського р-ну, Латвія.

Колаж Володимир Антонович, 1918 р. н., село Квітневе, чех. Мобілізований в 1944 році. Рядовий. Помер від ран в травні1945 року. Похований у місті Арнсвальде, Німеччина.

Кравець Юхим Степанович, 1914 р. н., село Квітневе, українець. Мобілізований в 1944 році. Рядовий. Загинув у бою в січні 1945 року. Похований у місті Разінау, Ольштинського в-ва, Польща.

Марков Василь Семенович, 1902 р. н., село Квітневе, українець. Мобілізований в 1944 році. Рядовий. Загинув у бою в листопаді 1944 року. Похований на Вайньодському військовому кладовищі, Лієпайського р-ну, Латвія.

Пилипчик Володимир Архипович, 1921 р. н., село Квітневе, українець. Мобілізований в 1944 році. Єфрейтор. Загинув у березні 1945 року. Похований у місті Лассянс, Німеччина.

Прокопюк Василь Петрович, село Квітневе, українець. Мобілізований в 1941 році. Рядовий. Пропав безвісти в жовтні 1941 року.

Рудюк Федот Федорович, 1908 р. н., село Квітневе, українець. Мобілізований в 1944 році. Рядовий. Помер від ран в квітні 1945 року. Похований у м. Рибінськ, Ярославської обл.. , Росія.

Стребчук Михайло Олексійович. село Квітневе, українець. Мобілізований в 1944 році. Рядовий. Помер від ран в серпні 1944 року. Похований у с. Крисенки, Капсукського р-ну, Литва.

Стребчук Петро Захарович, 1922 р. н., село Квітневе, українець. Мобілізований в 1944 році. Рядовий. Пропав безвісти в березні 1945 року.

Яцюк Володимир Климович, 1919р. н., село Квітневе, українець. Мобілізований в 1944 році. Рядовий. Пропав безвісти в червні 1944 року.

Яцюк Матвій Михайлович, 1905 р. н., село Квітневе, українець. Мобілізований в 1944 році. Рядовий. Помер від ран в січні 1945 року. Похований у с. Калузьке, Черняхівського р-ну, Калінінградської обл.., Росія.