Бібліотека с.Іваннє

Публічно-шкільна бібліотека-філіал с. Іваннє знаходиться на території Іванівської сільської ради. Бібліотека обслуговує 508 читачів, з них 145 – читачі-діти. Книжковий фонд становить 15899 примірників. Бібліотека–філіал с. Іваннє розташована в приміщеннях школи та будинку культури с. Іваннє.

Пріоритетним напрямком в роботі бібліотеки є краєзнавство.

При бібліотеці культурно-просвітницький центр «Джерело» з питань краєзнавства.

Короткі історичні відомості

Іван. Іваннє. Саме з цим поширеним у різних країнах іменем пов’язана назва села.
За розповідями старожилів, першим поселенцем був Іван. Ім’я Іван означає дарунок. І якщо повернутися до давніх часів, то справжнім дарунком була чудова місцевість, на якій розмістилось село. Розкішний берег Ікви, на правій стороні якого з’явились перші поселенці, прадавній ліс, який охороняв село з північного боку, родюча земля - не могли не приваблювати до себе господарів. Вода, риба, ягоди, випаси для худоби, на лівому бере¬зі місто Дубно – все те, що потрібно було нашим предкам. Історія села пов’язана з добою бронзи /ІІІ-поч ІV тисячоліття до нашої ери/, коли тут проживали племена так званої культури кулястих амфор мідної доби. На території села, на полі між центральною дорогою і Стінкою, знайдено захоронення чоловіка і жінки. Вони лежали в кам’яному саркофазі. На жінці була бурштинова підвіска-амулет, на амулеті- схематичне зображення людських фігур з піднятими вгору, немов до молитви руками. Розкопки цього поховання проводили у 1969 році доктор Історичних наук, професор І. К.Свєшніков та директор Дубенського заповідника З.Д.Селедець. Нині цей саркофаг знаходиться в музеї м. Дубно.
У грамоті від 1599 року зазначається, що князь Костянтин Костянтинович Острозький, подарував монастирю Чесного Хреста село "Иванье", pозташоване за річкою навпроти монастиря, у 1600 році князь К.К.Острозький дає право ченцям Спаського монастиря ловити рибу /трегубицею/ в сурмицькому та іваньскому ставках в будь-який час і виділяв для цього рибалок.
У 1913 році Іванне належало графині Шуваловій.
Як далекий відгомін історії зберігся в селі витесаний з каменю моноліту вапняку великий хрест. Існує кілька версій відносно цього свідка прадавньої історії. Під час набігів /13-16 ст/, татари обложили його. Захисники і жителі навколишніх сіл, які туди втекли, мужньо захищалися. Облога тривала довго, бо місто з одного боку омивала річка, а з інших сторін були непрохідні болота. Бачачи, що не втримають осади, захисники темної ночі вирішили болотами прорватися з міста. Вони розбились на дві групи. Одні пішли на другий берег в сторону села Аршичин, а другі - в сторону Івання. Але татари наздогнали і тих і других. На місці їх загибелі поставили люди кам’яні хрести.» Друга версія така, що хрест поставили в 988 році під час прийняття християнства на Русі.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

У 1759-році на кошти віруючих в Іванні була побудована дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці з такою ж дзвіницею». В І868-І869 роках церква була капітально відремонтована частково на кошти прихожан, а частково на кошти дійсного стацького радника А. Теодоровича. В 1875 році церква була перекрита залізом, до цього була покрита соломою, а потім гонтою і на куполах зробили нові позолочені хрести.
В 1879 році вся церква всередині пофарбована, а в 1887 р. знадвору обшита дошками і пофарбована. Копії метричних книг зберігаються з 1600 року. У 1873 році в церкві правив священик Сергій Пилипович Мижевич і псоломщик Стефан Федорович Левицький. Приход-609 чоловік.



Головна Новини Пам'ятні дати Віртуальні виставки Громадські організації Наш край Дубенщина туристична Фотогалерея Бібліотека-дітям Бібліотеки Дубенщини Бібліотеки краю Бібліотечному фахівцю Повір у себе Eлектронне урядування Eлектронні каталоги Наш архів Контакти	Бібліотека с.Іваннє Публічно-шкільна бібліотека-філіал с. Іваннє знаходиться на території Іванівської сільської ради. Бібліотека обслуговує 508 читачів, з них 145 – читачі-діти. Книжковий фонд становить 15899 примірників. Бібліотека–філіал с. Іваннє розташована в приміщеннях школи та будинку культури с. Іваннє. Пріоритетним напрямком в роботі бібліотеки є краєзнавство. При бібліотеці культурно-просвітницький центр «Джерело» з питань краєзнавства. Короткі історичні відомості Іван. Іваннє. Саме з цим поширеним у різних країнах іменем пов’язана назва села. За розповідями старожилів, першим поселенцем був Іван. Ім’я Іван означає дарунок. І якщо повернутися до давніх часів, то справжнім дарунком була чудова місцевість, на якій розмістилось село. Розкішний берег Ікви, на правій стороні якого з’явились перші поселенці, прадавній ліс, який охороняв село з північного боку, родюча земля - не могли не приваблювати до себе господарів. Вода, риба, ягоди, випаси для худоби, на лівому бере¬зі місто Дубно – все те, що потрібно було нашим предкам. Історія села пов’язана з добою бронзи /ІІІ-поч ІV тисячоліття до нашої ери/, коли тут проживали племена так званої культури кулястих амфор мідної доби. На території села, на полі між центральною дорогою і Стінкою, знайдено захоронення чоловіка і жінки. Вони лежали в кам’яному саркофазі. На жінці була бурштинова підвіска-амулет, на амулеті- схематичне зображення людських фігур з піднятими вгору, немов до молитви руками. Розкопки цього поховання проводили у 1969 році доктор Історичних наук, професор І. К.Свєшніков та директор Дубенського заповідника З.Д.Селедець. Нині цей саркофаг знаходиться в музеї м. Дубно. У грамоті від 1599 року зазначається, що князь Костянтин Костянтинович Острозький, подарував монастирю Чесного Хреста село "Иванье", pозташоване за річкою навпроти монастиря, у 1600 році князь К.К.Острозький дає право ченцям Спаського монастиря ловити рибу /трегубицею/ в сурмицькому та іваньскому ставках в будь-який час і виділяв для цього рибалок. У 1913 році Іванне належало графині Шуваловій. Як далекий відгомін історії зберігся в селі витесаний з каменю моноліту вапняку великий хрест. Існує кілька версій відносно цього свідка прадавньої історії. Під час набігів /13-16 ст/, татари обложили його. Захисники і жителі навколишніх сіл, які туди втекли, мужньо захищалися. Облога тривала довго, бо місто з одного боку омивала річка, а з інших сторін були непрохідні болота. Бачачи, що не втримають осади, захисники темної ночі вирішили болотами прорватися з міста. Вони розбились на дві групи. Одні пішли на другий берег в сторону села Аршичин, а другі - в сторону Івання. Але татари наздогнали і тих і других. На місці їх загибелі поставили люди кам’яні хрести.» Друга версія така, що хрест поставили в 988 році під час прийняття християнства на Русі. Храм Різдва Пресвятої Богородиці У 1759-році на кошти віруючих в Іванні була побудована дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці з такою ж дзвіницею». В І868-І869 роках церква була капітально відремонтована частково на кошти прихожан, а частково на кошти дійсного стацького радника А. Теодоровича. В 1875 році церква була перекрита залізом, до цього була покрита соломою, а потім гонтою і на куполах зробили нові позолочені хрести. В 1879 році вся церква всередині пофарбована, а в 1887 р. знадвору обшита дошками і пофарбована. Копії метричних книг зберігаються з 1600 року. У 1873 році в церкві правив священик Сергій Пилипович Мижевич і псоломщик Стефан Федорович Левицький. Приход-609 чоловік.
	2007-2012