Дубенське чеське товариство "Стромовка"
Мета діяльності товариства - це розвиток ідей братської дружби між народами України
та Чехії, історична пам'ять, громадська активність, повага до споріднених і далеких етнічних світів, збереження і розвиток фольклору,
відродження та утвердження народних традицій, свят та обрядів.
При товаристві, в приміщенні Дубенського будинку молоді, працює гурток по вивченню чеської мови, керівником якого є Кручок Інесса Пилипівна.
При товаристві є два ансамблі: дорослий - під керівництвом Олени Жабчик та дитячий - під керівництвом Інесси Кручок.
Дитячий ансамбль приймав участь у всеукраїнському фестивалі "Суцвіття", який проходив в Києві 8-9 грудня 2006 року та був
нагороджений дипломом, а учасниця дитячого ансамблю Валерія Арсентьєва була визнана «Міс Музичність» фестивалю «Суцвіття».
Товариство щорічно приймає участь в проведенні обласного свята, присвяченого Дню рідної мови.
9 травня 2007 року товариство приймало участь у відкритті символічного пам'ятника, присвяченого 60-ти річчю переселення
волинських чехів на історичну Батьківщину та загиблим воякам Чеської Армії Людвика Свободи, які загинули під м. Рівне, де
викарбувано їхні прізвища на українській та чеській мовах. В цій акції приймали участь чеська делегація на чолі голови сенату
чеської Республіки п.Пшемисла Саботки, учасники Армії Людвика Свободи та 43 особи урядової делегації Чеської Республіки.
Товариством були відкриті три пам'ятні дошки: до 140-річчя переселення чехів на Волинь в 2003 році; музиканту та педагогу
Мечиславу Кодейшко; Антоніні Грижбовській, поетесі, народ¬жені в Дубно та померлої в Чехії.
З історії поселення чехів на Дубенщині
Перша чеська колонія з'явилася у Дубенському повіті Волинської губернії 1863 року при селі Дагорнивиці (нині с.Зелене Дубенського району Рівненської області), де невдовзі заснувалося поселення Людгарда. Найперших переселенців - із Богемії - було 17 сімей. Масове переселення чехів на Волинь здійснювалося протягом 1868-1870 років. Перші мігранти були, як правило, селяни, їх тут чекала важка праця - вони корчували ліси, розорювали неугіддя, на яких через деякий час побудували ошатні садиби і цілі села, які своїм виглядом нагадували поселення Чехії та Моравії. На освоєних землях висівали зернові, вирощували цукрові буряки, конюшину, люцерну, ячмінь. Але особливо славились обробітком хмелю, пагони якого привозили з Жатецка й інших місць Чехії. Для варіння пива потрібна була якісна вода. Вона знайшлася в селах Мирогоща та Семидубах 1871 року, де власниками пивзаводів були Лінгарти й Србскі. Паралельно розвивались ремесла. У Дубні працювали механічні майстерні Кроуби, по ремонту сільгоспмашин - Мартінека, слюсарна майстерня - Зузанди. В селах були ковалі, столяри, м'ясники, шевці, кравці, пекарі, пожежники. Також чехи активно займалися торгівлею. Випускалися газети й журнали. Громадське й культурне життя чехів зосереджувалося у приміщеннях біля готелів, заїжджих дворів. В 1870 році в селах Мирогоща, Семидуби, Страклів виникли молодіжні спортивні товариства «Соколи», пожежні дружини, аматорські театри, відкрилися чеські школи. Таким чином, чехи відіграли значну роль в економічному й культурному житті нашого Дубенського краю. 24 вересня 1870 року до міста Дубна приїхало близько тисячі голів чеських родин із 14-ти довколишніх населених пунктів для прийняття присяги російському цареві Олександру Миколайовичу і його синові Олександру. Вони обіцяли: «Хочемо бути вірними, добрими, слухняними і вічно підданими зі своїми родинами бути, нікуди за кордон не їздити і в чужині до служби не вступати, а також з недругами... шкідливих стосунків не мати, ні в яке заборонене листування всередині і ззовні Російської імперії не вступати і жодним способом проти обов'язків вірних підданих... не грішити, і за це все життя свого в разі потреби не жаліти...». Присяга була прийнята в Дубенській Свято-Миколаївській православній церкві. В 1875 році на Волині жило 2190 чеських сімей, в 1876-1878 роках переселилося сюди ще в середньому 150 сімей. На зростання чеського населення впливала не лише іміграція, яка дещо зменшилась після 1870 року (бо вже нікого, як раніше, не звільняли від служби у війську), але й висока народжуваність та низька смертність (їхали переважно молоді переселенці). Станом на 1878 рік у Волинській губернії проживало 13255 чехів. Найбільше їх нараховувалось у Дубенському повіті - близько 5 тисяч чоловік. 19304 чехів зафіксовано на Волині в 1884 році, з них у Дубенському повіті - 5768, тобто 29,7% від усіх волинських чехів. Вони обробляли 38920,6 га землі, з того 97% землі було у приватній власності, а 3% - брали землю в оренду за натуральну або грошову оплату. На початку ХХ ст., а саме в 1912 році на Дубенщині вже було 10639 чехів: 5138 чоловіків, 5501 жінка.
