Дубенська районна бібліотека для дітей
Різдво з колядою завітало днями в дитячу бібліотеку. Тут біля красуні ялинки лунали дзвінкі колядки, веселий настрій та щирий дитячий сміх. Особливо зворушливим був вертеп «Різдвяна зірка» у виконанні дітей недільної школи, що діє при Cвято – Миколаївському соборі м. Дубно. Допомогли підготувати вертеп протоієрей о. Роман Хомин та Бороденко О.В. Тож хай різдвяні колядки стануть для всіх тими побажаннями, які завжди збуваються і зігрівають серця кожного, сповнять душі любов’ю, радістю, надією, теплом.
До дня Святого Миколая в районній дитячій бібліотеці для вихованців дитячого садка №3 були проведені лялькові вистави «Про півника, курочку і хитру лисичку», «Три міхи хитрощів», «Лисичка і журавель», конкурс загадок «Як не знаєш – розпитаєш, коли мудрий відгадаєш». Діти також співали пісні, читали вірші, радо обмінялись враженнями про дарунки, які приніс Святий Миколай.
В районній дитячій бібліотеці було проведено майстер-класи з юними вихованцями гуртка «Умілі руки» Будинку дітей та молоді (керівник Паридуда О.В.), що супроводжувалися переглядом сайтів з техніки виготовлення виробів орігамі, квілінгу та мистецтва складання з паперу айріс-фолдінг. Практичні заняття дали можливість спробувати зробити вироби власноруч та підготуватися до виставки творчих робіт.
Віртуальну мандрівку «Вивчай свій край» провели вихованці гуртка «Юнкори» Будинку дітей та молоді (кер. Табачук Н.В.) в районній дитячій бібліотеці. Діти подорожували по визначних місцях Дубенщини, переглянули сайти про святині нашого краю. Доповненням був перегляд літератури краєзнавчої тематики – книги, фотоальбоми, буклети. Захід допоміг збагатити знання дітей про наш край, підвищити загальний рівень розвитку.
«Мова наша, мова - літ минувших повість»
Під такою назвою районна дитяча бібліотека спільно з шкільною бібліотекою (зав. Чижук Л.Г.)
в НВК «школі-гімназії» провели пізнавальну годину до Дня української писемності та мови.
Юні гімназисти-п’ятикласники збагатили свої знання з історії книги та книгодрукування, дізнались
про першодрукаря І Федорова, про першу бібліотеку в Україні, засновану 1037 р. при Київському соборі князем Ярославом Мудрим.
Співпраця школи та бібліотеки дає можливість прищеплювати любов до рідної мови, краю, розвивати мислення, творчість,
пробуджувати почуття національної гідності.
«Зайчики – косарики» в гостях у дітвори.
Ім’я Сергія Рачинця відоме не лише в Дубні, але й далеко за межами нашої України. Автор близько сорока книг для дорослих, дітей та творчої юні. Неодноразово бував за кордоном, частий гість шкіл та гімназій, автор слів понад сотні пісень, які звучали в ефірі в Україні і в зарубіжжі. Щороку в його творчому доробку з’являються нові книги, які він залюбки дарує своїм поціновувачам. Нещодавно у районній дитячій бібліотеці відбулася зустріч з письменником, яку організували члени літературного гуртка «Первоцвіт» НВК «школи - гімназії» спільно з шкільною бібліотекою. С. Масловська , О.Осолінська, Н. Шавловська прочитали вірші С.Рачинця які їм найдужче сподобалися, а сам автор захоплено розповідав і про життєвий шлях, і про секрети творчості, і краєзнавчі подорожі, і мандрівки до США, Канади, Польщі. Приємна атмосфера бібліотеки сприяла задушевності бесіди, оригінальним запитанням від дітей та сюрпризності представлення нової книги «Зайчики – косарики», яку як і багато інших, автор подарував бібліотекам. Ведуча зустрічі, редактор кількох видань, письменниця Л. Пшенична, висловлюючись фразою М. Гоголя про те, що «у кожному слові – прірва простору, кожне слово неосяжне як поет», запропонувала дітям спробувати і себе у поетичному турнірі. Закінчилася зустріч віночком побажань автору цікавих книг. У ньому звучали слова вдячності, надія на щире спілкування з творцем прекрасного письменства, вірою, що муза і натхнення не полишатимуть його ще довго. Приємною несподіванкою цієї презентації була присутність Л.Лісової – директора обласної бібліотеки для дітей та представників Національної бібліотеки України для дітей Симоненко Н.Л., Кузілової Т.М з міста Києва.
«Біля джерел народної гордості і слави»
Під такою назвою в ЗОШ №3 спільно з шкільною та районною дитячою бібліотекою проведено історико-краєзнавчу подорож присвячену 360-річчю Берестецької битви.Цікавий екскурс повернув всіх присутніх у 1951 р. на поле Берестецької битви. Школярі розповіли про українських героїв, які полягли за волю України, переглянули фрагменти фільму «Козаки», пошанували пам'ять героїв віршами, піснями. Було також презентовано авторські книги краєзнавчої тематики педагогів А.В.Савич «Волинь в легендах та переказах», «Мовчазні свідки давнини», І.Ф.Гендзілевської, Н.В.Якимчук «Історія міста Дубна від найдавніших часів до сьогодення».
Районна дитяча бібліотека підготувала книжково-ілюстровану виставку по темі заходу.
Світ такий різноманітний
Дитинство – це блакитне небо!
Дитинство – це миру і щастя мить!
Дитинство – це гомін веселий усюди!
І радість цю не спинить!
Всі ми родом з дитинства. І дитячий світ – це світ мрій, фантазій, пригод. В ньому набагато більше запитань, ніж у дорослих.
Тож серед приоритетних завдань бібліотеки – збагатити внутрішній світ дитини, стимулювати до розвитку, творчості, талантів,
до пошуку своєї індивідуальності. Цьому слугували заходи, проведені до Міжнародного дня захисту дітей. Виставка-роздум
«Я обираю своє майбутнє» стала предметом дискусії юних читачів про проблеми дотримання своїх прав і обов’язків та суперечності,
що виникають між дітьми, батьками. А конкурс малюнків «Сонце для всіх» допоміг відчути причетність кожного до навколишнього світу.
Діти малювали сонце - яскраве, усміхнене. Всі малюнки випромінюють світло, тепло, радість життя. Приємні враження, позитивні емоції
отримали і найменші читачі, які познайомились зі своїми улюбленими героями казок під час лялькових вистав «Колобок», «Півник і двоє мишенят»,
«Лисичка суддя».Дитинство – це миру і щастя мить!
Дитинство – це гомін веселий усюди!
І радість цю не спинить!
Попереду літні канікули. Також запрошуємо всіх до бібліотеки читати, фантазувати, творити на радість собі та іншим.
Зустріч з поетом
25 березня в районній дитячій бібліотеці відбулася зустріч з місцевим поетом Василем Женевським та презентація його першої книги «Вічне диво».
Подружились з книгою
1 лютого в Україні стартував конкурс дитячого читання «Найкращий читач України – 2011». 1-й етап конкурсу проходив у бібліотеках міста та району. В ньому взяли участь діти віком 12-13 років. Нещодавно в районній дитячій бібліотеці відбувся 2-й етап конкурсу. Це відкрите творче змагання усіх поціновувачів книги. Діти представляли свої улюблені книги українських, зарубіжних авторів, щоденники читача, обмінювались думками, особистими враженнями, дискутувати, взяли участь у літературних розвагах кмітливих, уважних та начитаних. Переможцями стали Матюх Михайло (уч.6 кл.) з с.Мирогоща та Ткач Вікторія (уч.7 кл.) з с.Семидуби, які представлятимуть Дубенський район на заключному етапі в обласній бібліотеці для дітей м.Рівне.
«Сяйте, усмішки, сонцем зігріті, миру і щастя – всім дітям на світі»
З 1 по 4 червня в районній бібліотеці проходив конкурс малюнка «Сяйте, усмішки, сонцем зігріті, миру і щастя – всім дітям на світі», присвяченого міжнародному Дню захисту дітей. В конкурсі прийняли участь дошкільники та учні 1-9 класів. Кожна дитина мала можливість долучитись до участі у конкурсі і спробувати намалювати малюнки навіть у бібліотеці. В ці дні також в бібліотеці відбулись екскурсії для дітей шкіл, літнього табору Будинку дітей та молоді, дитячих садків міста та району.
«Краса землі – краса життя»
Під такою назвою в районній дитячій бібліотеці восьмикласники НВК «школа-гамназія» провели подорож до Дня довкілля. Використавши ресурси Інтернет, читачі поділились на команди і мандрували екологічними стежками, відомими заповідниками, дізнавались про єдність людини і природи, про екологічні проблеми, які стоять сьогодні перед людством і перед кожним зокрема. По – закінченні читачі спілкувались, ділились враженнями, дискутували, ознайомились з книжковою виставкою «З любов’ю до рідної землі».
Слова і барви злилися воєдино
Щороку, в березні, коли теплі промені сонця пробуджують нові сили землі, приходить до дітей Всеукраїнський тиждень дитячого читання – Тиждень спілкування з письменниками, художниками, літературними героями. В рамках Тижня, який традиційно проходить р районній бібліотеці було проведено ряд заходів. Особливо зацікавила дітей зустріч з митцями нашого краю. Позитивні емоції викликали виступи художника М.Василенка, письменників Л.Пшеничної, М.Пшеничного, М.Оттова. А Сергій Рачинець презентував юним читачам свою нову книгу «Сонячна повінь». Шестикласники НВК «школа-гімназія» щиро читали вірші своїх земляків. Про внесок письменників у дитячу літературу виступили бібліотекарі, які, зокрема, відзначили, що й серед школярів виростають справжні митці слова і пензля. Доповнила виставка-експозиція книг з автографами авторів «Тим, хто читає – від тих, хто пише». Конкурс творчих здібностей обдарованих дітей «Барви натхнення» познайомив читачів бібліотеки з роботами юних – Миколи Климчука (ЗОШ №5), Олени Кольцової (ЗОШ №3), Стелли Бондар, Люди Ляшенко, Каті Бондар, Софії Ковальчук, Анни Момотюк, Марти Бакун (НВК «школа-гімназія»), Ольги Захарової, Насті Заярної, Люди Лисенко (ЗОШ №1), які були виставлені в залі бібліотеки. Аплікації, вироби з бісеру, малюнки сяяли барвами, радували око, випромінювали красу. Адже в них часточка душі і серця, якесь світле бачення живої природи, людини, космосу, в них мрії, фантазії, натхнення. Тож дуже хотілося б, щоб їх талант знайшов свою творчу дорогу. А Тиждень дитячого читання спонукав до творчої активності, до дружби з книгою, щоб глибше пізнати навколишній світ. На фото: - зустріч з митцями - конкурс творчих робіт «Барви натхнення»
Від слова - до книги
Нині в час зростання потоку інформації, книга для людини є абсолютно незамінною. Адже вона зберігає духовні скарби нашого народу і всього людства. Спілкування з гарною книгою для юних читачів – це якесь особливе таїнство, яке збагачує душу і серце, вчить, допомагає мріяти. Та, мабуть, найбільше задоволення для дітей, коли книга написана своєю рідною українською мовою. Тоді слова не просто звуки, вони виражають думки, почуття, вчинки. В рамках заходів з популяризації української книги районна дитяча бібліотека долучилася до проведення різноманітних заходів. Пізнавальними виявились поетичні години, бесіди, книжкові виставки, інформаційні огляди на теми: «Наше слово давнє і живе», «Що ти знаєш про Україну», «Кращі книги для дітей», «Мій Всесвіт веселий, мій світ загадковий». Підтримувати рідне слово, прищепити любов до мови допоміг фестиваль віршів «Мандруємо світом поезії», «Нехай же слово золоте печалиться, сміється і цвіте», де з дитячих вуст звучали щирі, зворушливі вірші про мову, про матір, про рідний край, про Україну. Напередодні Шевченківських днів бібліотеки району прийняли активну участь у Всеукраїнському конкурсі дитячої творчості «У вінок Кобзаря ми вплітаємо майбутнє». Кращі поетичні та прозові твори, вишивки, малюнки дітей візьмуть участь в обласному турі конкурсу. Читачі дитячої бібліотеки готуються також до літературного свята, приуроченого 150-річчю виходу «Кобзаря» Т.Г.Шевченка.Слід відмітити, що українські видавництва для дітей роблять багато для підтримки національного книговидання, щоб рідне слово жило, радувало юних. На сьогодні цікавими і актуальними вийшли книги із серій: «Сучасна дитяча проза», «Українські літературні казки», «Життя видатних дітей», «Хрестоматія школяра» та інші, які випустили видавництва «Веселка», «Грані-Т», «Джерельце», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Освіта», «Ранок», «Махаон».Хочеться, щоб спілкування з книгою приносило дітям справжнє задоволення, розвивало творчість, мислення, щоб діти вчились бачити прекрасне у житті, у природі, у людині.«У вінок Кобзаря ми вплітаємо майбутнє»
Під такою назвою в районній дитячій бібліотеці пройшов конкурс дитячої творчості, присвячений 150-річчю виходу «Кобзаря» Т.Г.Шевченка. Серед конкурсних робіт – малюнки, вишиванки, вірші, твори юних читачів міста і району. Кращі роботи відправлені на обласний тур конкурсу в м.Рівне. На фото: конкурсні роботи юних читачів.
«Наша воля розквітла в Кобзаревім слові»
11 березня 2010 року в НВК «школа-гімназія» проведено літературне свято «Наша воля розквітла в Кобзаревім слові» (до 150-річчя виходу «Кобзаря» Т.Г.Шевченка). Літературно-музичну композицію про життєвий і творчий шлях Кобзаря підготували учні 7-х класів та вчитель Миргородська Н.Г. Зав. районною дитячою бібліотекою Олійник С.Г. виступила з оглядом творів Шевченка, зокрема, «Кобзарів» різних років видання, які є в книжковому фонді бібліотеки. Серед них – унікальні, що містять саме ті твори, які увійшли до першого «Кобзаря» 1840 року видання, де збережено первісну верстку, формат сторінок. Цікавим було і сучасне перевидання «Кобзаря» видане 1960р. в Канаді і подароване районній бібліотеці Рівненською обласною «Просвітою» ім. Т.Г.Шевченка."У вінок Кобзаря ми вплітаємо майбутнє".
У зв'язку з відзначенням у цьому році 150-річчя "Кобзаря" Т.Г.Шевченка (видання 1860 р.) в Україні за рекомендацією Міністерства культури і туризму проводитиметься конкурс дитячої творчості "У вінок Кобзаря ми вплітаємо майбутнє". Організатори конкурсу - Міністерство культури і туризму України, Національна бібліотека України для дітей та обласні бібліотеки України для дітей. До участі в конкурсі запрошуються читачі бібліотек для дітей віком від 11 до 16 років. Мета конкурсу - засобами книги і мистецтва сприяти юним читачам глибше зрозуміти роль Т.Г.Шевченка у розвитку національної і соціальної свідомості українського народу, розкрити силу і красу слова геніального сина України, сприяти формуванню в юних почуття патріотизму та більш глибокому вивченню рідної мови. Конкурс проводиться у 2 тури: - перший (обласний) - з 20 січня по 1 березня 2010 року; - другий (підсумковий) - з 2 по 29 березня 2010 року. Конкурс проводиться у 4-х номінаціях: - кращий малюнок до творів Кобзаря (формат А3, А4); - краща вишивка; - краще поетичне слово про Кобзаря; - кращий прозовий твір на тему "`Кобзар у моєму житті та у житті моєї родини'". У кожній номінації обирається по 5 призових місць. На конкурс приймаються як індивідуальні, так і колективні роботи до 20 лютого 2010 року за адресою: вул. Скарбова, 9 м.Дубно Рівненська обл.Дубенська районна бібліотека для дітей.«Святий Миколай – подаруй нам свято»
Свято зимового св. Миколая в Україні відзначалося з давніх-давен і саме ним розпочинався цикл різдвяних та новорічних свят. Хто він, той святий Миколай, гість з неба, на котрого так чекають діти? Легенда оповідає, що у дитинстві горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Вдачею був тихий, незлостивий. Він приходив на допомогу бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І тому його ще за життя називали „батьком сиріт, вдів і бідних”. Після смерті батьків продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священиком. Своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. Втихомирював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей. Був покровителем подорожніх у путі. Всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові. Читачі Дубенської районної бібліотеки для дітей та бібліотек району долучилися до участі у Всеукраїнському конкурсі – фестивалі дитячої творчості «Святий Миколай – подаруй нам свято». Конкурс організовано з метою підтримки творчих обдарувань, прилучення дітей до мистецтва, до художнього слова, до пізнання навколишнього світу. На районний тур було представлено 58 робіт, а саме: листи до Святого Миколая, вірші, вишиванки, малюнки. Серед робіт: вірші «Милосердна зима» Мельник В., с. Смига, «Скоро прийде Миколай» Хамедюк С., с. Грядки, «Святий Миколай» - колективна робота учнів 3 кл., с. Софіївка, вишиванки «До нас їде Миколай» Слободенюк В.,с. Смига, «Свято прийшло» Карачун Д., с. Смига, малюнки «Дарунки Святого Миколая», «Свято наближається», «З мріями у сні», «Стежину промітай - вже в дорозі Миколай» та багато інших. У ці вироби діти вклали часточку свого серця, душі, таланту, любові. З них 29 кращих робіт відправлено у м. Київ, де буде визначено переможців конкурсу. Яких же подарунків чекають наймолодші відвідувачі бібліотеки? Про це вони пишуть у своїх листах: Вікторія Кузьмич ,11 р., с. Студянка : «Я дуже прошу, щоб ти обдарував українських дітей безцінними скарбами: талантом, вірною дружбою, щирою любов’ю, міцним здоров’ям і щасливим дитинством. Ці Божі дари не можна взяти в руки. Я хочу, щоб ти вклав їх у серденька. Нехай у кожного в серці стане більше тепла і любові до ближнього»; Наталя Китницька ,11 р., с. Шепетин: «Знаєш, Миколаю, я вірю в чудеса, навіть більше – я вірю в неможливе. В цьому мені допомогли книжки. Я обожнюю пригоди та жанр фентезі, тому, що я плачу і сміюся, перемагаю і програю разом з героями книг. Мені дуже хотілося б, щоб у моєму житі сталося щось дивовижне – ось моє бажання. А найкращим подарунком є здоров’я та щастя для моєї сім’ї»; Даринка Конюрська., 2 кл. школа – гімназія м. Дубно:
Цей світ такий великий,
а я така маленька.
Нехай мій лист долине
у Миколаєве серденько! Любий Отче Миколаю,
Про нас, діток ти все знаєш…
Ти з небес до нас спустися,
обійми нас, доторкнися.
Подаруй нам щось від себе
Ми чекаємо на тебе! Я тихенько помолюся,
До подушки пригорнуся,
Щастя дай моїй сім’ї,
Усім діткам на землі!
«Газета.Ru» http://www.gazeta.ru/
http://hm-rmk.ucoz.ru/
Це можна дізнатися по наскальних малюнках, що збереглися до наших днів, на яких зображені різні дитячі забави. Цікаве те, що дитячі ігри в давнину небагато чим відрізнялися від тих, якими захоплюються сучасні діти. У ті далекі часи діти дуже любили, підійнявшися верхи на товариша, кататися на ньому, як на конячці. Або бувало так: четверо хлопчиків стоять один за одним, а п'ятий балансує на їх плечах, прагнучи утримати рівновагу.Діти бігали і стрибали так само, як і зараз, а ще дуже любили грати у війну. У багатьох саркофагах збереглися малюнки, що зображають цю гру, в яку до цих пір грають хлопчики у всіх країнах світу. На одному з малюнків зображена група дітей, що біжать, у центрі групи знаходиться хлопчик із зв'язаними за спиною руками і з маскою лева на обличчі. Це, очевидно, полювання. Решта дітей розмахує зброєю із стебел папірусу. А ще була така гра, коли діти, вишикувавшись в ряд, на піднятих руках передавали один одному випрямлене тіло свого товариша. Або, розділившися на дві команди по троє, хлопчики прагнуть перетягнути канат. Багато часу приділяли хлопчики спортивним іграм, робили стійки на голові з схрещеними на грудях руками або метали загострені палиці в мішені, а то починали боротися парами, а поряд обов'язково стояли уболівальники і підбадьорювали товаришів. Зустрічаються на цих малюнках і зображення дівчаток. Вони більше всього любили грати в м'яч.
Ця дивовижна жаба по праву називається велетнем, оскільки має тулуб завдовжки від 17 до 19 см, а задні ноги - 24 см. Живе цей гігант в Південній Америці зазвичай біля річок, в чагарникових хащах. Голос у неї такий гучний, що її квакання чутне на відстані декількох сотень метрів. Жаба-бик дуже ненажерлива і в незліченній кількості поїдає равликів, дрібних рибок, невеликих пташок; пробираючись на ферми, вона ловить і курчат, а качат, що наблизилися до берега, тягне у воду і там поїдає. Не дивлячись на свою невелику вагу (300 г) ця жаба-велетень може з’їсти навіть змію.
Бачать вухами, а не очима кажани. Одного разу вчені провели спеціальні експерименти. У великій кімнаті вони підвісили досить близько один від одного мотузки, закріплені у стелі. Потім закрили очі декільком піддослідним кажанам і випустили їх в кімнаті. Кажани як і раніше чудово літали, не натикаючися на перешкоди. Тоді їм закрили вуха і роти і випустили знову. Але цього разу вони літали насилу, постійно натикаючись на мотузки. Досвід показав, що миші, щоб бачити, більше користуються вухами, чим очима. Під час польоту вони створюють звуки, такі високі, що людське вухо не може уловити їх. Ці звуки відбиваються від різних предметів і луною повертаються в їх вуха. От так вони і вимірюють відстані до предметів, як би бачать вухами. Учені називають це явище ехолокацією, вона дуже схожа з радарними установками.
Найвища рослина (та й узагалі найвище живе створіння на Землі) - хвойне дерево каліфорнійська секвоя (Sequoia sempervirens). Вона росте в гірських лісах Північної Каліфорнії. Офіційно зареєстроване найвище дерево планети заввишки 112,7 метра. Учених (як біологів, так і фізиків) давно хвилює питання, чи є 112 метрів теоретичною межею і, якщо ні, то чому немає вищих дерев. Більшість біофізиків виходять з міркувань про суто механічну стійкість конструкції. Згідно з розрахунками, можливе існування більш високих екземплярів дерев. Однак, механіка, очевидно, є не основним обмежуючим фактором. Проблеми забезпечення дерева водою, мінеральними й органічними речовинами також обмежують ріст. Група американських учених з Каліфорнії й Арізони побудувала модель обмеження росту дерева, враховуючи необхідність живлення і транспірації води. Потім біологи досліджували реальні фізичні параметри (поверхневий натяг води, постачання необхідними речовинами, здатність хвої до транспірації і фотосинтезу) у п'яти найвищих дерев планети (у тому числі в знаменитої секвої 112,7 м висотою). Ці параметри виявилися близькі до гранично можливих для рослин. Американці дійшли висновку, що теоретична межа для висоти дерева становить приблизно 120-130 метрів, і секвоя майже досягає цієї межі.
а я така маленька.
Нехай мій лист долине
у Миколаєве серденько! Любий Отче Миколаю,
Про нас, діток ти все знаєш…
Ти з небес до нас спустися,
обійми нас, доторкнися.
Подаруй нам щось від себе
Ми чекаємо на тебе! Я тихенько помолюся,
До подушки пригорнуся,
Щастя дай моїй сім’ї,
Усім діткам на землі!
Приємна новина для любителів шоколаду
Вживання шоколаду може поліпшити здібності до занять математикою, пише газета The Telegraph. Згідно з результатами дослідження, проведеного британськими ученими речовина «флаванол», що міститься в шоколаді і какао, дійсно сприяє швидшому рахунку. Учені повідомили, що провели експеримент над добровольцями, які отримували у великих порціях «флаванол» і вдаліше справлялися із завданнями з математики і при цьому відчували себе менш втомленими. Флаваноли – частина групи поліфенолів, які сприяють поліпшенню кровообігу в мозку, а отже, можуть істотно допомогти дітям під час тестів і контрольних робіт, а студентам під час іспитів, відзначають учені.«Газета.Ru» http://www.gazeta.ru/
Правила щастя
1. Я буду щасливий. Це означає, що я буду керуватись словами Авраама Лінкольна, який сказав що "більшість людей щасливі приблизно настільки, наскільки вони повні рішучості бути щасливими". Щастя - всередині нас; воно не є результатом зовнішніх обставин. 2. Я постараюсь пристосуватись до того життя, яке мене оточує, а не буду намагатися пристосувати інших до моїх бажань. 3. Я потурбуюсь про свій організм. Я зроблю зарядку, буду доглядати за своїм тілом, правильно харчуватися не наносити шкоду своєму здоров'ю і не нехтувати ним щоб мій організм став ідеальною машиною для виконання моїх вимог . 4. Я постараюсь приділити увагу розвитку свого розуму. Я вивчу що-небудь корисне... Я не буду лінивим. Я прочитаю книги, що вимагають роздумів і зосередженості. 5. Я займуся моральним самовдосконаленням.Для цього я збираюся зробити три справи: я зроблю кому-небудь щось корисне, так щоб він не знав про це; я зроблю у крайньому випадку дві справи, які мені не хочеться робити. 6. Я до всіх буду доброзичливо налаштований. Я буду намагатися виглядати якомога краще, по можливості, одягну те , що мені більше всього пасує, буду розмовляти тихим голосом, люб'язно поводитись; я буду щедрим на похвалу, постараюсь нікого не критикувати, ні до кого не придиратимусь і не намагатимусь кимось керувати або когось виправляти. 7. Я намагатимусь жити тільки сьогоднішнім днем, не буду прагнути розв'язувати проблему всього життя відразу. 8. Я накреслю програму своїх дій. Я запишу, що я збираюсь робити кожну годину. Можливо, я не зможу точно виконувати цю програму, але я позбудуся двох неприємностей - поспішності і нерішучості. 9. Я півгодини проведу в спокої і самотності та постараюся розслабитися. 10. Я не буду боятися, особливо не буду боятися бути щасливим, насолоджуватися красою, любити і вірити, що ті, кого я люблю, люблять мене. Розроблено групою психологів Хмельницького районуhttp://hm-rmk.ucoz.ru/
Чому небо блакитне?
Земля наша оточена шаром повітря, утворюючим атмосферу. Повітря, яке ми вдихаємо, містить кисень, азот, вуглекислий газ, а також пари води і мікроскопічні пилинки, що знаходяться в постійному русі. Коли сонячне світло проникає крізь атмосферу, гази, якими насичено повітря, розкладають білий світ на його складові частини - спектр: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Виходить, що серед цих кольорів смуга блакитного і синього кольору переважає, тому-то небо і здається блакитним. На Місяці атмосфери немає, і небо виглядає чорним. Коли космічний корабель виходить на орбіту за межі атмосфери космонавти бачать у чорному небі виблискуючі зірки і планети, що відображають їх світло.У які ігри грали діти чотири тисячі років назад?
Це можна дізнатися по наскальних малюнках, що збереглися до наших днів, на яких зображені різні дитячі забави. Цікаве те, що дитячі ігри в давнину небагато чим відрізнялися від тих, якими захоплюються сучасні діти. У ті далекі часи діти дуже любили, підійнявшися верхи на товариша, кататися на ньому, як на конячці. Або бувало так: четверо хлопчиків стоять один за одним, а п'ятий балансує на їх плечах, прагнучи утримати рівновагу.Діти бігали і стрибали так само, як і зараз, а ще дуже любили грати у війну. У багатьох саркофагах збереглися малюнки, що зображають цю гру, в яку до цих пір грають хлопчики у всіх країнах світу. На одному з малюнків зображена група дітей, що біжать, у центрі групи знаходиться хлопчик із зв'язаними за спиною руками і з маскою лева на обличчі. Це, очевидно, полювання. Решта дітей розмахує зброєю із стебел папірусу. А ще була така гра, коли діти, вишикувавшись в ряд, на піднятих руках передавали один одному випрямлене тіло свого товариша. Або, розділившися на дві команди по троє, хлопчики прагнуть перетягнути канат. Багато часу приділяли хлопчики спортивним іграм, робили стійки на голові з схрещеними на грудях руками або метали загострені палиці в мішені, а то починали боротися парами, а поряд обов'язково стояли уболівальники і підбадьорювали товаришів. Зустрічаються на цих малюнках і зображення дівчаток. Вони більше всього любили грати в м'яч.
Що таке жаба-бик?
Ця дивовижна жаба по праву називається велетнем, оскільки має тулуб завдовжки від 17 до 19 см, а задні ноги - 24 см. Живе цей гігант в Південній Америці зазвичай біля річок, в чагарникових хащах. Голос у неї такий гучний, що її квакання чутне на відстані декількох сотень метрів. Жаба-бик дуже ненажерлива і в незліченній кількості поїдає равликів, дрібних рибок, невеликих пташок; пробираючись на ферми, вона ловить і курчат, а качат, що наблизилися до берега, тягне у воду і там поїдає. Не дивлячись на свою невелику вагу (300 г) ця жаба-велетень може з’їсти навіть змію.
Хто з тварин може бачити вухами?
Бачать вухами, а не очима кажани. Одного разу вчені провели спеціальні експерименти. У великій кімнаті вони підвісили досить близько один від одного мотузки, закріплені у стелі. Потім закрили очі декільком піддослідним кажанам і випустили їх в кімнаті. Кажани як і раніше чудово літали, не натикаючися на перешкоди. Тоді їм закрили вуха і роти і випустили знову. Але цього разу вони літали насилу, постійно натикаючись на мотузки. Досвід показав, що миші, щоб бачити, більше користуються вухами, чим очима. Під час польоту вони створюють звуки, такі високі, що людське вухо не може уловити їх. Ці звуки відбиваються від різних предметів і луною повертаються в їх вуха. От так вони і вимірюють відстані до предметів, як би бачать вухами. Учені називають це явище ехолокацією, вона дуже схожа з радарними установками.
Найвище дерево на Землі
Найвища рослина (та й узагалі найвище живе створіння на Землі) - хвойне дерево каліфорнійська секвоя (Sequoia sempervirens). Вона росте в гірських лісах Північної Каліфорнії. Офіційно зареєстроване найвище дерево планети заввишки 112,7 метра. Учених (як біологів, так і фізиків) давно хвилює питання, чи є 112 метрів теоретичною межею і, якщо ні, то чому немає вищих дерев. Більшість біофізиків виходять з міркувань про суто механічну стійкість конструкції. Згідно з розрахунками, можливе існування більш високих екземплярів дерев. Однак, механіка, очевидно, є не основним обмежуючим фактором. Проблеми забезпечення дерева водою, мінеральними й органічними речовинами також обмежують ріст. Група американських учених з Каліфорнії й Арізони побудувала модель обмеження росту дерева, враховуючи необхідність живлення і транспірації води. Потім біологи досліджували реальні фізичні параметри (поверхневий натяг води, постачання необхідними речовинами, здатність хвої до транспірації і фотосинтезу) у п'яти найвищих дерев планети (у тому числі в знаменитої секвої 112,7 м висотою). Ці параметри виявилися близькі до гранично можливих для рослин. Американці дійшли висновку, що теоретична межа для висоти дерева становить приблизно 120-130 метрів, і секвоя майже досягає цієї межі.
Дитячі розвиваючі й навчальні ігри на вулиці, ігри для дітей у школі та в дитячому садку
1. Безпритульний заєць
З числа гравців вибирається мисливець і бездомний заєць. Решта гравців - зайці, креслять собі коло, і встають в усередину. Безпритульний заєць тікає, а мисливець його доганяє. Заєць може врятуватися від мисливця, забігши в будь-яке коло, тоді заєць, що стояв у колі, повинен відразу ж тікати, тому що він стає бездомним, і мисливець буде його полювати. Як тільки мисливець зловить зайця, він сам стає зайцем, а колишній заєць - мисливцем.2. Британський бульдог
Діти призначають двох ловців («бульдогів»). «Бульдоги» стоять з одного боку майданчика, а всі інші - з протилежного. За сигналом одного з «бульдогів» всі гравці повинні перебігти на інший бік. Але так, щоб гравця не зловили «бульдоги». Той, кого зловлять, стає ловцем. Гра продовжується до тих пір, поки всі бігуни не перетворяться на «бульдогів».3. Дай руку
Перед грою діти вибирають територію, за межі якої не можна вибігати. Обирається один ведучий - Салка, інші гравці вільно пересуваються по майданчику. Салка починає ловити гравців, які тікають від нього, при цьому діти прагнуть взятися за руки з найближчим гравцем. Взявшись за руки, вони зупиняються обличчям одне до одного. У цьому випадку Салка не має право їх всалити. Якщо Салка наздогнав одиночного гравця, вони міняються ролями.4. Вище ноги від землі
Перед грою діти вибирають територію, за межі якої не можна вибігати. Потім вибирають одного ловця. Він починає ловити гравців, що тікають. При цьому діти намагаються відірвати ноги від землі (стати на лавку або камінь). У такому положенні ловець не має права їх всалити. Ловцеві забороняється підстерігати гравця, а інші не повинні залишатися з піднятими ногами більш ніж 20-30 секунд. Якщо ловець наздожене гравця, то вони міняються ролями.5. Сардини
Обирається один гравець, який йде ховатися, в той час, коли решта закривають очі і рахують до 30. Потім гравці по одному йдуть шукати того, хто сховався. Хто знайшов схованку - теж залишається в ній. Мета цієї гри: як можна швидше знайти гравця, який сховався. Той гравець, який останній знаходить місце, де ховаються всі інші, йде ховатися першим.6. Втримай кульку
Діти діляться на пари. Для кожної пари креслять коло діаметром 1м. Гравці стають в це коло, їм дається повітряна кулька. Вони повинні, не виходячи з кола, дути на кульку так, щоб вона піднімалася і опускалася над ними і над межами їх кола. Не можна «поправляти» траєкторію польоту кульки руками. Виграє та пара, яка зможе протриматися довше за всіх.7. Дзеркальний відбиток
Ведучий стає обличчям до гравців і робить різні рухи. А діти повинні повторювати, як у дзеркалі, всі його рухи. Хто допустив помилку, вибуває з гри. Перемагає той, хто жодного разу не помилився.8. Захисти вежу
Всі учасники гри стають в коло. В одного гравця в руках є м'яч. У центрі кола розташована «вежа» («вежу» можна зробити з гімнастичних палиць, пов'язаних на верху). На її верхівці лежить м'яч. Захисник знаходиться біля «вежі» і охороняє її від м'яча, який кидають гравці в «вежу». Той,хто потрапляє м'ячем у «вежу» або в м'яч, стає захисником, а колишній захисник приєднується до всіх гравців.9. горобчики-стрибунці
Попередньо на асфальті крейдою креслять коло. У центрі кола стоїть ведучий - «ворона». За колом стоять всі гравці, які є «горобцями». Вони встрибують в коло і стрибають всередині нього. Потім так само з нього вистрибують. «Ворона» намагається зловити «горобчика», коли той скаче в середині кола. Якщо «горобчика» все-таки зловили, то він стає ведучим і гра починається спочатку.10. Слухай сигнал
Діти йдуть в колоні по одному. Ведучий подає заздалегідь обумовлені сигнали - звукові (плескаючи долонями). Наприклад: коли ведучий плескає в долоні один раз, то діти біжать, коли плескає два рази - діти сідають, коли три - діти йдуть.Гра для дітей на розвиток уваги.
Прочитайте правда це чи ні. Можна і самим вигадувати різні смішні відповіді: розвивається і уявлення, і почуття гумору. Дайте відповідь мені – правду я кажу чи ні? • Влітку хочем я і ти теплі шуби одягти. • Йшла корова на лужок, з травою їла пиріжок. • У зеленому гаю дам я м’ячик солов’ю. • Кішка Мурочка завжди перша лізе до води. • Ну, хіба ж я не права? Взимку виросла трава! • Відлітають восени в країни теплі кавуни. • Їли сірі горобці на подвір’ї камінці. • Ходять коні із рогами і торгують пирогами. • Серед ряски, серед мулу, в річці бачив я акулу. • Ходить в лісі, як годиться, синя, хутряна лисиця. • Випав град і сніг пройшов – полуничку я знайшов. • Влітку, взимку, навесні, світить сонце лиш мені. • В грудні по садку гуляв, стиглу вишеньку зірвав. • На городі виріс мак, наче ковбаса на смак. • Із качиного яйця вилупилася вівця. • Я чотири рукавиці натягну на лапки киці. • Жовта ввечорі кульбабка, а зранку в неї біла шапка. • В небі зірочки горять, ніччю дітям треба спать. • Вечір. Темно біля хати і потрібно дітям спати. • На полях росте пшениця, буде з неї паляниця. • Взимку спить ведмідь в барлозі і прокинутись невзмозі. • І дорослі, і малята подарунків ждуть до свята.Цікаві факти про овочі
Один маленький хлопчик зробив абсолютно чітке визначення овочів та фруктів. Він вирішив, що фрукти - це те, що смачно, а овочі - те, що корисно. Ріпу колись сіяли з рота. Справа в тому, що в ріпи дуже дрібне насіння: в 1 кг його більше мільйона, і вручну його просто не розкидати. Хоча і плювати - справа не з легких, тому кращі “плювальники” цінувались та поважались у народі. Раніше говорили: "Це вам не ріпу сіяти!" Відваром буряка в Росії користувались як дезінфікуючим засобом і, звісно, їли і вареним, і сирим. А потрапив він до нас з Візантії, про що свідчить походження російської назви з грецької "сфекелі". Є багато видів капусти: червонокачанна, білокачанна, цвітна... Цвітну капусту Марк Твен називав "капустою, що закінчила коледж". Брокколі американці називають "капустою з університетською освітою". Картопля з`явилась в Європі в середині XVIII століття як декоративна рослина. Розповідають, що якийсь адмірал привіз цю рослину до Англії та, коли її виростив, пригостив друзів стеблом та листям, підсмаженими на олії. Гості довго плювались. У XVIII столітті в Росії при дворі ця страва подавалась як десерт.Перед вживанням картоплю варили та густо посипали цукром. Горошок був першим овочем, закритим у консервній банці. Огірок на початку XVIII століття в Англії був великою рідкістю, а лікарі змагались в пошуках його негативних якостей. Одні вважали його просто отруйним, інщі "охолоджуючим" та тим, що викликає нежить. Помідор дійсно вважався отруйним. Наприклад, у книзі "Повне керівництво з садівництва", що видана в Данії у 1774 році, писалось: "Плоди ці дуже небезпечні,оскільки зводять з розуму тих, хто їх їсть". На Русі помідори довго називали "скаженою ягодою". Морква з 1991 року в Європі вважається фруктом. У межах ЄС більше ніхто не наважується називати її овочем чи корнеплодом. Португальцям це дозволяє продовжити виготовлення та експорт морквяного варення, бо за європейськими стандартами варення роблять тільки з фруктів. Фахівці донині не вирішили, овочем чи фруктом є ананас. За часів Катерини II вельможі-гурмани широко вживали його в банкетах, хоча й незвичним для нас чином. Так, граф Олександр Строганов подавав його в оцті, а у графа Завадовського ананас шаткували, як капусту, зберігали в бочках та варили з нього борщ. Одним з найцікавіших овочів є арктичний хрін. Його можна зустріти в далекій Гренландіі. Він квітне навіть тоді, коли настають сильні морози.